Акцент Газета Фото

Що зміниться в медицині Прикарпаття цього року і що з того пацієнтам

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Медреформа в Україні триває вже два роки. За цей час ми вже знаємо, що треба укладати декларації з терапевтами і що «гроші йдуть за пацієнтом». Втім, дехто й досі не розібрався, у чому та реформа полягала, пише “Репортер“.

Цього року стартує другий етап змін у медицині: тепер добралися до лікарень і профільних лікарів. А що з того пацієнту?

Лікарні готуються

З 1 квітня 2020 року спеціалізовані медичні заклади мають фінансуватися з Національної служби охорони здоров’я України (НСЗУ). Принцип такий, як і з первинкою: чим більше людей звертається у лікарню, тим більше коштів на неї виділятимуть.

На Прикарпатті хочуть відтермінувати медреформу (ВІДЕО)

Підписувати договори з НСЗУ можуть як державні заклади (тепер – комунальні некомерційні підприємства), так і приватні лікарні. Процес уже пішов з початку лютого. За словами Мар’яни Возниці, директорки Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ, очікується, що до кінця лютого всі заклади Івано-Франківської області вже укладуть договори. 74 % з них уже готові до контрактування.

Загалом на Прикарпатті мають увійти в реформу 63 заклади. Уже 95 % з них перетворилися на комунальні некомерційні підприємства, 97 % зареєстровані в елект­ронній системі охорони здоров’я.

«Те, що 95 % закладів уже перетворені в КНП – це перший показник того, наскільки область добре розуміє реформу, – каже Мар’яна Возниця. – Тобто, на сьогодні люди мають великий запит на зміни, адже там, де все добре, реформа не відбувається».

Раніше гроші медзакладам йшли на ліжко-місце. Тепер усе залежатиме від хворого.

«Коли система налаштована на ліжко-місце, вона провокує, щоб це ліжко-місце було зайняте, – говорить директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко. – Наприклад, дослідження туберкульозних диспансерів показали, що як тільки кількість пацієнтів зростає, кількість днів їхнього перебування у закладі зменшується, і навпаки. Зараз у системі фінансування ключовою людиною стає пацієнт».

Як тепер доробитися до пенсії: ЄСВ, соцвиплати та мінімальний стаж

До того ж, за її словами, досі кошти розподіляли неефективно.

«Зараз лікування одного хворого в туберкульозному диспансері коштує державі 100 тис грн. При цьому лікування онкохворого – 19 тис грн. А онкологія – друга причина смертності українців, – каже Тетяна Бойко. – Перша ж причина – серцево-судинні захворювання, а до цього часу на інсульти й інфаркти виділяли менше 80 млн грн. До порівняння, на утримання туберкульозних диспансерів – приблизно 2 млрд».

Без направлення нікуди

Фінансування визначатиметься за Програмою медичних гарантій. Якщо коротко, то медзаклади укладатимуть договір з НСЗУ про надання певного пакету послуг. Ці послуги для населення будуть безкоштовними, адже за них платитиме Служба. Аби пакет підписали, заклад повинен мати відповідне обладнання й кадри.

Звісно, до безкоштовних послуг належить первинна та екст­ренна медична допомога. Також реформа стосується лікування в амбулаторних умовах: малі хірургічні втручання, планова стоматологічна допомога дітям до 16 років або термінова – дорослим, рання діагностика новоутворень, екстракорпоральний гемодіаліз. Крім того, йдеться про лікування у стаціонарі: хірургічна допомога з гінекології, нейрохірургії, онкології, офтальмології тощо, а також медична допомога з гастроенетерології, ендокринології, наркології, ревматології, лікування інфекційних хвороб, допомога при пологах та передчасно народженим або народженим хворими… Ще окремо виділяють допомогу при інсультах та інфарктах, хіміо­терапію, психіатричну допомогу, лікування туберкульозу, ВІЛ, паліативну медичну допомогу та реабілітацію.

НСЗУ не буде контрактувати будинки дитини, станції переливання крові та центри здоров’я.

«У нас зараз є 27 пакетів послуг, за якими ми будемо контрак­тувати медзаклади, – пояснює Тетяна Бойко. – Серед них є пріоритетні: лікування інфаркту та інсульту, допомога при пологах, складна неонатальна допомога та діагностика онкозахворювань. За цими напрямами НСЗУ буде сплачувати підвищений тариф».

Щоб скористатися безоплатною медичною допомогою, умова незмінна – декларація з сімейним лікарем, терапевтом чи педіат­ром. Без декларації пацієнт безкоштовно зможе отримати лише екстренну допомогу.

«Коли людина укладає декларацію, ми бачимо в системі, що є такий пацієнт, якому надається послуга, і сплачуємо кошти лікарю, який цю послугу надав, – розповідає Бойко. – Щоб звернутися на наступний рівень допомоги, треба мати електронне направлення. Його може дати лікар первинної ланки чи вузькопрофільний фахівець. Так ми бачимо в системі, на яку процедуру направили пацієнта і скільки коштів за нього сплатити».

Якщо ж хтось вирішить без направлення зробити, наприклад, УЗД, рентген чи гастроскопію, доведеться платити – будуть офіційні тарифи. Наприклад, у Франківську їх затвердила міськрада і вони майже однакові для різних закладів.

Вартість медичних послуг у франківських поліклініках з 1 квітня (ПЕРЕЛІК)

Гнучким буде легше

Постановою Кабміну на Прикарпатті визначили дев’ять опор­них медичних закладів. Перші чотири – це лікарні інтенсивного лікування другого рівня, тобто ті, які можуть обслуговувати не менше 220 тис людей на рік. Туди увійшли обласна клінічна лікарня та центральна міська клінічна лікарня у Франківську, Коломийська й Калуська центральні районні лікарні.

«До нас мають йти пацієнти, яких ми називали ургентними, які мають серйозну патологію, важкі випадки, – пояснює заступник головного лікаря центральної міської лікарні Івано-Франківська Володимир Вовчук. – Це основні напрями, де питанням стоїть не здоров’я, а життя: інсульти, інфаркти, хірургія, кардіологія. У цих випадках пацієнти потребують цілодобового нагляду».

Наступні п’ять – це лікарні інтенсивного лікування першого рівня – ті, що можуть обслуговувати не менше 120 тис пацієнтів: Городенківська, Косівська, Над­вірнянська та Долинська цент­ральні районні лікарні й Бурштинська міська.

«Ми вже пройшли процеси автономізації та комп’ютеризації лікарні, отримали ліцензію на медичну працю, провели навчання з персоналом, – каже директор КНП «Косівська центральна районна лікарня» Дмитро Микитюк. – У нас разом і первинка, і вторинка, тому це трохи легше. Плануємо підписати 15 пакетів послуг. Якщо у нас буде сучасне обладнання, фахівці, сервіс, то хворі до нас підуть. А проблеми будемо вирішувати вже в процесі».

У франківській центральній міській лікарні планують підписати 20-22 пакети послуг із 27. Практично все, крім випадків вузької спеціалізації, які лікарня надати не може. До підписання договору з НСЗУ готові, лише чекають на підтвердження ліцензії, бо міністерство не встигає їх видавати.

«Тепер у нас буде можливість наростити потік пацієнтів, за яких НСЗУ буде платити більше, – говорить Володимир Вовчук. – Від цього, сподіваємось, наш бюджет буде збільшуватися. Крім того, хочемо підписати пакет паліативної допомоги, а також реабілітації, який раніше не оплачувався. Це сотні пацієнтів, які приходять за консультаціями, – тепер за них платитимуть».

Щоб виживати в умовах реформи, медзаклади повинні бути гнучкими і змінюватися. У франківській міській лікарні поки що сильних скорочень не планують, хоч деякі посади, можливо, зникнуть.

Електронний квиток чекає грошей і весни. Що може змінитися в комунальному транспорті Франківська з 1 березня

«Ми добираємо спеціалістів на напрямки, де, як прогнозуємо, буде потік пацієнтів і грошей, – каже Вовчук. – Якщо будемо розвиватися як лікарня другого – інтенсивного – рівня, у нас буде збільшуватися потік хворих хірургічного профілю, то, можливо, планове лікування буде трохи згортатися – передаватись іншій лікарні. Тож в одному місці посади доведеться скоротити, а в іншому – додати. Хто здатний змінюватися і перевчатися, той залишиться».

Без черг і шприців

У поліклініках – усе як було: втомлені люди в коридорах чекають на прийом. Скаржаться на владу й життя, але кажуть, що зміни помітили.

«Добре, що зараз є запис на ті години, які тобі зручні, вже не стоять тут черги зранку, – говорить франківчанка Марія Гурик. – Бо я колись о сьомій годині виходила, щоб узяти талончик. Ще б гроші були на ліки…».

Жінки під кабінетом розповідають, що черги справді стали менші – хоч завжди є люди, які хочуть проскочити без запису. Але розповідають і про мінуси.

«Важко потрапити до профільних спеціалістів, – каже пані Лариса (прізвища просила не писати). – Донька мала йти до окуліста, то записали аж через кілька тижнів, і з травматологом те саме. Надіємось, що реформа добереться і до них».

«Добре, що є попередній запис і те, що багато питань можна узгодити з лікарем по телефону, – розповідає Ірина Микицей. – Але, якщо треба здати кров, то шприц треба купити, а, згідно з реформою, поліклініки повинні бути цим забезпечені. А коли здавала біохімічний аналіз, то в поліклініці не було реактивів – довелося йти у приватну лабораторію. Тому маю сумніви, що на другому етапі реформи людям світить щось добре».

Тож, щоб усе працювало, гарних ідей у Києві мало – треба, щоб заклади на місцях були готові мінятися. Адже закони ринку прості – виживає кращий. Аби лиш пацієнтам було з кого вибирати.

Авторка: Ольга Романська
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.