ВСІ НОВИНИ
Перейти дорогу — здавалося б, буденна та легка справа. На жаль, не для всіх. Людям з вадами зору без сторонньої допомоги зробити це практично неможливо. Вирішити проблему мали б спеціально обладнані світлофори. І як із цим в Івано-Франківську?
Про будівельні афери десь там у Києві, про той самий «Еліта-Центр» усі вже наслухалися. Втім, буває подібне й на Прикарпатті. У нас також є люди, які вклали в житло важко зароблені за кордоном гроші, а навзаєм отримали лише головний біль.
Останнім часом у спорті багато говорять про допінг і Всесвітнє антидопінгове агентство WADA. Спробую розповісти трохи більше та конкретніше.
Протягом останніх років радянщини Івано-Франківськ хоч і був закритим містом, але впевнено розвивався. Кількість мешканців перевалила за 200 тисяч і старих ресторанів не вистачало…
Україна має намір будувати автодороги з використанням механізму концесії та найближчим часом планує оголосити перші концесійні конкурси. Про це повідомив віце-прем’єр Олександр Вілкул 19 березня у Відні на конференції «Україна — погляд зсередини».
Цю історію розповіла мешканка Івано-Франківська пані Іда Пашницька. А вона її почула від своєї бабці — Ольги Бурнадз.
Минулого тижня Івано-Франківський міський суд розглянув справу раніше судимого жителя Івано-Франківська, який ухилявся від відбуття присуджених йому раніше громадських робіт.
У вівторок, 19 березня, на колегії ОДА розглядали питання про святкування в області 200‑річчя з дня народження Тараса Шевченка.
Сергійкові Гончаренку влітку виповниться шість, а 1 вересня він хоче йти до першого класу. Сьогодні ж він ходить у дитсадок і з піднесенням розповідає про вихователів, друзів, батьків, сестер.
Не знати, де твоя дитина і що з не сталося — певно, гіршого батькам важко уявити. В голову лізуть жахливі думки і здається винним весь світ. Але, як кажуть у міліції, зниклі діти — це найчастіше втікачі. І тікають вони не з дому, а від батьків…
Ворожок у Франківську набереться, певно, з десяток. Більшість «допомагають» самотнім знайти судженого, досягти успіху в бізнесі й таке інше. Але цього разу ми дізналися, що є одна, чия методика відрізняється від традиційних. Нам сказали, «вона якась дивна».
На Прикарпатті музеїв не бракує. Але цей — у селі Саджава Богородчанського району — вражає увагою та повагою до найдрібніших деталей. І чи не до кожного експонату тут є своя цікава історія.
От колись діти читали, а нині одні комп’ютери в голові — знайома фраза, еге ж? А от чи правдива вона, ми вирішили дослідити. Подалися на цілий день в обласну бібліотеку для дітей…
Перші березневі дні обнадіяли теплом, та таким, що багато з нас уже встигли заховати зимові речі. Але не даремно кажуть, що у березні сім погод надворі. Неочікуваний снігопад з морозом і вітром змусив перепросити теплі чоботи та куртки. Спробуємо й тут знайти позитив — тепер є шанс поскладати їх правильно.