Три психоневрологічні диспансери та вісім інтернатів для людей з психічними розладами працює на Прикарпатті.
Про це кореспондентам Суспільного розповів начальник центру медичної статистики та аналітики обласного центру громадського здоров’я Тарас Стах, інформує Репортер.
Життя пацієнтів в одному із таких закладів – Погонянському психоневрологічному інтернаті – показали у фільмі-розслідуванні “Сто років ізоляції: що приховує українська психіатрія?”.
Журналісти Суспільного поїхали туди та дізналися, як змінилося життя героїв після стрічки, та як проходить реформа психіатрії в області.
Фільм “Сто років ізоляції: що приховує українська психіатрія?” починається з розповіді про Світлану Лазебну, яка лікується та проживає в Погонянському психоневрологічному інтернаті. Жінка розповідає, що після зйомок написала нову пісню.
“Я її написала за одну ніч… Буквально десь за годину 5 стовпчиків пісні написала. Про кохання, яке дуже далеко від тебе”, – ділиться Світлана Лазебна.
Вона – одна із тих, хто може виходити за межі інтернату.
За словами директора Михайла Ферштея, таких людей в закладі близько 25. Загалом інтернат розрахований на 130 осіб.
“Тут жінки важкі. Переважно, це є шизофреники, епілептики, є і слабоумність. Більшість – 90% – шизофреніки. 30 людей лежачих. Вони проживають тут на повному держзабезпеченні”, – розповідає очільник психоневрологічного інтернату.
Заклади такого типу підпорядковуються обласному департаменту соціальної політики. Як розповів начальник цього відомства Володимир Корженьовський, на їхньому балансі є вісім інтернатів: “Ліжкомісця у нас не зменшуються. Якщо брати по психоневрологічних інтернатах, то Снятинський психоневрологічний – 360 місць, Коломийський на базі дитячого – 60, 130 – Погоня та 174 – Делятин. Що стосується фінансування, то цифра не зменшувалася. Вона з 2019-го збільшилося на 11%”.
У Прикарпатському обласному клінічному центрі теж лікують людей з психічними розладами. Його, як і інші заклади такого типу, торкнулася медична реформа.
Comments are closed.