Прикарпатець Іван Михайленко в 2022 році пішов на війну добровольцем.
Про це повідомили на сторінці Дзвиняцької територіальної громади, пише Репортер.
Іван Михайленко – головний сержант військової частини 710 бригади. Свій позивний “Бомба” отримав ще на початку служби від старшого брата, з яким разом проходив військову службу в частині Національної гвардії України. Відтоді в підрозділі було двоє «Бомб» – старший і молодший.
Іван народився 10 квітня 1995 року в селі Дзвиняч. Там він провів свої шкільні роки. Після 9 класу навчався в Івано-Франківському фаховому коледжі ресторанного сервісу і туризму Національного університету харчових технологій, де здобув професію «Кухар. Бармен. Офіціант». Паралельно екстерном здобув повну середню освіту в Солотвинському ліцеї. Проте за цивільною спеціальністю не працював, адже завжди мріяв носити військову форму.
У листопаді 2013 року Іван уклав контракт на проходження військової служби в Національній гвардії України. Проходив службу у підрозділах конвоювання, а з 2017 по 2019 роки брав участь у бойових діях на Сході України в зоні АТО/ООС. У 2019 році через стан здоров’я був звільнений у запас.
У 2022 році Іван пішов на війну добровольцем. 15 березня він прибув до місця дислокації та був зарахований до бригади Державної спеціальної служби транспорту.
Читайте: «З Майдану й до перемоги». Як працює рекрутингова компанія Lobby X
Іван Михайленко пройшов через найгарячіші точки фронту
Зокрема, оборону Богданівки, звільнення Новоукраїнки та Благодатного, важкі бої в Урожайному. Попри численні контузії, він не зазнав важких поранень і залишився в строю. За бойові заслуги військовий нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест» та відзнакою президента «За оборону України».
Іван добре пам’ятає бої за селище Урожайне Волноваського району. Там підрозділ, після успішного захоплення стратегічно важливих позицій, потрапив під потужні ворожі обстріли мінометів, авіації та дронів. Через активну роботу РЕБ зв’язок був глушений, що ускладнювало координацію. Бої велися декілька днів. Українські військові відстояли зайняті позиції, хоча ворог ретельно готувався до контратаки. З бойового завдання багато побратимів Івана не повернулися.
Найболючіше – втрачати побратимів. Їхні героїчні вчинки назавжди залишаться в моїй пам’яті, – каже військовий.
Читайте: Креш-тест для окупантів. Як воює косівчанин Андрій Гордій
Іван мріє про перемогу та можливість повернутися до спокійного цивільного життя. Там на нього чекають кохана дружина Галина, синочок Андрійко, батьки та бабуся.
Військовий твердо вірить у майбутнє вільної України.
Після перемоги буде багато роботи з відбудови країни. Але разом ми здолаємо все. І тоді я нарешті зможу обійняти рідних, знаючи, що моя боротьба була недаремною, – говорить Іван Михайленко.
