Ранок 24 лютого 2022 року екіпаж зустрів на Херсонщині. Звідти отримали наказ передислокуватися на острів Хортиця. Невиспані, але готові до бою заїхали в Запорізьку область.
– 26 лютого пара російських гвинтокрилів летіла атакувати наші підрозділи, ‒ пригадує головний сержант батареї 223 зенітного ракетного полку імені Українських Січових Стрільців ПвК «Захід» Андрій Дзюма.
Він працював у парі з командиром екіпажу Ярославом Мельником, нині Героєм України.
‒ Двома ракетами з ЗРК «Бук–М1» ми збили Мі-17. Іншому вдалося втекти, коли зрозумів, що й його дістанемо. Наші побратими, бійці Нацгвардії, які стояли недалеко на позиціях, повідомили, що знайшли рештки російського гелікоптера та екіпажу на кладовищі. Ворожа ціль впала туди, куди їй дорога, ‒ каже Андрій.
За цей збитий гвинтокрил командир екіпажу Ярослав Мельник отримав орден Данила Галицького, а члени екіпажу, в тому числі й Андрій Дзюма – нагрудний знак «За зразкову службу».
Поблизу Запоріжжя батарея виконувала бойову роботу до середини березня. Далі був Ізюм, бо Харківщина дуже потерпала від ударів росіян з неба.
‒ Ми тільки приїхали на позицію, розгорнулися ‒ і чуємо в рацію, що працює ворожа авіація. Наш розрахунок задвохсотив літак та евакуаційний вертоліт, а потім ще один. Я зараз збився з тих цифр, ‒ розповідає Андрій. – Екіпаж з чотирьох людей настільки успішно залякував москалів, що вони боялися підлітати до лінії зіткнення. Понад десяток літаків з пілотами ми відправили за російським кораблем. Ворог уже не панував в небі.
Два “Буки” тримали небо
‒ Я ніколи не забуду 26 березня. Ми успішно відпрацювали вночі, а під ранок змінювали позицію. І саме тоді по нас прилетіла протирадіолокаційна ракета. Екіпаж на диво вцілів. Того весняного дня за нами в небі полювали 6 літаків. Якби вони знали, що лише два «Буки» тримали небо Харківщини та знищили дві їхні ескадрильї, то не повірили б нізащо, ‒ сміється Андрій Дзюма. – Адже ми з «Бука» можемо випустити дві ракети по цілі і все, далі ми вже самі ціль. Розумієте?
Хлопці встигли відскочити, посікло машину.
‒ Сидимо в найближчому окопі і не можемо змиритися, що в полі можуть донищити нашу машинку, наш «Бук», що перебив десятки ворожих літаків і стільки б ще зміг. Раптом командир екіпажу Ярослав Мельник каже: «Залишайтеся в укритті, я її заберу з поля бою, вона не дістанеться росіянам, ‒ розповідає Андрій.
Літак збили без контакту
Далі було Дніпро, де бійці два тижні відновлювалися. Після чого повернулися в Балаклію. Там був важливим населений пункт Гусарівка. Туди ж підтягувалися наші війська, йшла підготовка до контрнаступу. Надворі був квітень, час напередодні Великодня.
‒ Ми збивали один за одним російські літаки та безпілотники. Шахедів тоді ще не було, збивали розвідувальні «Орлани» та «Суперками». Саме тоді був перший випадок в історії сучасної боротьби, як ми без жодного пуску знищили ворожий літак, – пригадує Андрій.
‒ У мене засвітились радари, літак не долетів до нашої зони, розвернувся та зник з радарів.
‒ Ми змінюємо позиції, ‒ каже командир. ‒ У вас всі там олівці, це типу ракети на місці?
‒ Так, ‒ кажу я.
Він перепитує знову. Бо російський літак впав.
‒ Розумієте, вони думали, що ми по них пустили ракету, а ми просто їх підсвітили, ми не пускали ракету, тому що в нашу зону росіяни не залітали навіть, а в льотчиків є такий індикатор, що сповіщає, коли по них працюють. Тож росіянин з переляку катапультувався, а літак впав. Це, напевно, вперше в історії безконтактне знищення літака, ‒ сміється Андрій.
Тоді влітку 2022 року увесь екіпаж отримав нагороду – орден «За мужність» III ступеня, а командир Ярослав Мельник ‒ звання Герой України.
Понад півсотні бойових пусків здійснив екіпаж Ярослава Мельника. У небі ворог вже не панував, росіяни злітали лише до 50-кілометрової зони і боялися. Через те, що небо було прикрито, вдався контрнаступ.
‒ Наші хлопці спокійно розгорталися, підтягувалися бригади, артилерія. Тоді вперше успішно відпрацювали HIMARS та інша техніка західного зразка.
Читайте: “Хочу постаріти у своїй країні”. Як працюють волонтери Прикарпаття і що їх тримає
Найкращий в житті екіпаж
Андрій Дзюма зараз навчається у Національному університеті оборони України на курсах лідерства підвищеного рівня. Нещодавно закінчив курси Командування освіти та тренувань Повітряних сил США у Сан-Антоніо, штат Техас. Він єдиний військовий з повітряних сил України, який закінчив сержантські курси повітряних сил США.
‒ Я добре володію англійською мовою. Цього року з високим балом склав СМР-2, це натівські стандарти при Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Про свій екіпаж Андрій Дзюма розповідає з теплом.
‒ Це був найкращий колектив у світі. Зараз наш дружній екіпаж «Бук» розкиданий. Командир Ярослав Мельник на Донеччині. Він командир одного зенітно-ракетного дивізіону. Солдат-оператор Олексій Здорик, який мене підстраховував, вже сержант та працює на Raven (англійський комплекс ЗРК). Солдат Роман Юревич, який був у мене механіком-водієм, зараз виконує завдання на північних кордонах України. Перевчився на кулеметника ДШК в мобільно-вогневій групі. У нього на рахунку багато збитих шахедів, ми ж зідзвонюємось, спілкуємось, ‒ каже Дзюма.
‒ Я досі називаю Ярослава Мельника комбатом, тому що ми прожили таке, що в страшному сні нікому не присниться. Він вів страшні бої заради своєї донечки Богданки, щоб дитя зростало в Україні, розумієте?
Серед нагород в Андрія Дзюми є Хрест Хоробрих – це відзнака Головнокомандувача ЗСУ. Отримав у квітні 2022 року.
28 ворожих цілей
‒ Уявіть лише, що ми екіпажем завдали величезних фінансових збитків ворогу, знищивши техніку і пілотів, яких треба довго готувати. На нашому бойовому рахунку 28 ворожих цілей. Довго, майже півтора року, тримався наш рекорд по збиттю російської техніки, допоки не появилися вже новітні зразки західного озброєння.
Лиш болить за полеглих побратимів. Цей біль зі мною на все життя, ‒ каже Андрій.
‒ Контрнаступ почався з того, що ми закрили небо, і росіяни втратили перевагу. Для них – це провал, бо авіація не підтримувала їх. Хочу згадати інший екіпаж «Бук – М1», а саме: майора Щербака, покійного підполковника Потрогоша. Це теж офіцери нашого дивізіону, нашого полку, Герої новітньої війни, ‒ резюмує нашу розмову Андрій. – Ми знищили ворога в небі, ми це зробимо й на землі.
Надія Балагурак, офіцер відділення комунікацій повітряного командування «Захід»
