Минулого тижня президент видав указ «Про розвиток регіону українських Карпат». Він зобов’язав Кабмін за два місяці затвердити держпрограму розвитку Карпатського регіону на 2020-2022 роки. Потім уряд має передбачити у наступному держбюджеті гроші на цю програму. Такого наказу «згори» ще не було.
Часу обмаль, а ще треба врахувати, що зараз відбувається зміна влади. Втім, надій на указ покладають багато. «Репортер» розпитав тих, кого указ безпосередньо стосується, що ж треба робити в першу чергу.
Віталій Передерко, начальник відділу туризму та міжнародної технічної допомоги ІФ ОДА:
Карпати в нас неоднорідні. Є перевантажені інфраструктурою локації, як на Яремчанщині, а є недоторкана природа – і на кожну пропозицію є свій покупець. Коли з’являється інфраструктура, то збільшується дохід до місцевих бюджетів, але виникає навантаження на природні ресурси. От у Верховинському районі нема такої інфраструктури, як у Яремчі, але туризм розвивається, особливо зелений.
Якщо говорити про Бойківщину, то у неї є потенціал стати другою Яремчанщиною: тут є пам’ятки природи, гірський масив Горган, але доїхати важко. Сподіваюся, що буде капітальний ремонт ділянки Франківськ-Калуш-Долина і це збільшить туристичні потоки.
Цей указ дуже важливий, тому що у ньому чітко вказано передбачити гроші в бюджеті на розвиток Карпат. Бо якщо йде мова про великі інфраструктурні проєкти, наприклад, новий гірськолижний або музейний комплекс, то обласний бюджет це потягнути не може. А так мають бути реальні кошти, які зможуть отримати громади. В указі йдеться і про інфраструктуру, я сподіваюся, що будуть залучені кошти на ремонт доріг, під’їзних шляхів до пам’яток і музеїв, наприклад, на Скелі Довбуша чи Писаний камінь. Це буде для місцевої громади стимулом розвивати свій бізнес. Бо сільський зелений туризм – це одна з причин залишитися працювати в Україні.
Карпати звучать трембітами. Як гуцули оживляють легенди (ФОТО)
На Прикарпаття варто приваблювати іноземців, тому що вони витрачають більше коштів, ніж українські туристи. Це при тому, що наш іноземець – це не німець і не француз, а поляк, білорус, молдаванин. Але іноземний турист – вибагливіший, він платить більші гроші, але хоче більшого комфорту. Все починається з наших доріг: якщо він приїде одного разу, то потім уже, скоріш за все, не повернеться. До іноземного туриста треба бути готовим.
У квітні цього року затвердили Концепцію розвитку гірських територій. Минулого тижня ми розробили проєкт постанови, заходи з якої включимо в цю програму. У ній багато пунктів з ремонту доріг, дошкільних закладів, але й не менше тих, що стосуються туризму.
Зокрема, це будівництво культурно-мистецького центру «Дзбан» у селі Старий Косів – двоповерхового інтерактивного візит-центру, на подобі музею Писанки. Там має бути музей, лекторій, кінозал, майстерні.
Також плануємо повністю реконструювати Центр карпатської культури у Косові. Ще серед проєктів – візит-центр на Торунському перевалі, гірськолижний комплекс у селі Город Косівського району, будівництво бюветів лікувальних вод на Яремчанщині, музей Пнівська криївка у Надвірнянському районі.
Наталія Кульчицька, господиня приватного гостьового будинку «Анастасія» у Татарові:
Зарає є проблема витіснення малого бізнесу великим, тому що інфраструктуру, яку може забезпечити великий бізнес, ніколи не потягне малий. Тепер у клієнтів дуже високі вимоги. Потрібні спеціальні кредитні лінії для розвитку туризму. Бо як будуть гроші, то люди робитимуть гарні котеджі, а не «шароварщину».
Особливо потрібні програми для забезпечення приватних садиб біоочистками, адже екологія у горах жахлива, немає центральних каналізацій. Наприклад у Польщі пані в глухому селі приймає туристів, і в неї стоїть біоочистка. Каже, що не знає, скільки коштує, пішла до місцевої влади і написала заяву. Легше дати людям біоочистки, ніж потім рятувати природу.
Хвіст веде в Карпати. Чому треба ходити у гори з собакою (ФОТО)
Інфраструктура, дороги – це теж важливо. Дорогу в нас зробили, але немає тротуарів. Який розвиток туризму в селі, де немає жодного тротуару? Є прокати велосипедів, є маршрути, а велосипедних доріжок немає.
Що стосується саме Татарова, то тут потрібно створити гідрологічний курорт. Якщо б заклали якусь програму дослідження води, якби в нас зробили бювети, щоб розвинути туризм… Ми давно про це говорили з підприємцями, навіть вкладали б свою частку в роботу. От є курорти Моршин, Трускавець, Хмільник – у нас теж вода з сірководнем.
Мало пішохідних маршрутів, особливо локальних, малих, щоб могла піти і мама з дитиною. А ще – розвиток рекреаційних зон.
Також треба ресурси на навчання працівників зі сфери обслуговування. Наприклад, в приватну садибу мені не потрібен висококваліфікований повар, у мене не ресторан. Мені потрібна жінка, яка в чистоті смачно готує. Фонди зайнятості могли б цим займатися, там на навчання виділяють великі гроші.
Андрій Пліхтяк, начальник управління екології та природних ресурсів ІФ ОДА:
Основна мета розвитку Карпат з точки зору екології – це створення нових об’єктів природозаповідного фонду і розширення тих, які є. Зокрема, це розширення території Національного природного парку «Верховинський», яким управління уже займається. Також плануємо визначення пралісів і квазіпралісів, і взагалі збереження лісів у Карпатах. Такі заходи водночас будуть сприяти збереженню Карпат, і додатково залучать туристів, бо їм буде на що подивитися.
#Зрада не врятує. Як зупинити безжальну вирубку лісів у Карпатах
Звичайно, розвиток туризму тягне за собою збільшення кількості сміття, але у природних парках є спеціальні екологічні маршрути – стежки, якими йде турист. Їх облаштовують, щоб не робити велике навантаження на довкілля. Також цього року ми розпочинаємо регіональну програму управління відходами у рамках національного плану. У ній прописані всі етапи щодо поводження з відходами: об’єкти перероблення, сортувальні станції, перевантажувальні станції. У гірських районах закуповують контейнери, запроваджуємо роздільний збір побутових відходів, щоб зберегти наші Карпати для туристів і для місцевих мешканців.
Галина Литвин, виконавча директорка Асоціації «Єврорегіон Карпати Україна»:
Щоб дійти до мети, треба мати стратегію, розуміти, куди ми рухаємося, на що важливо звертати увагу чотирьом областям – Івано-Франківській, Львівській, Закарпатській, Чернівецькій.
Над цим мають працювати чотири регіони, міністерства регіонального розвитку, екології, економіки, аби вийти на спільний документ. У рамках одного з проєктів, який реалізує наша Асоціація спільно з міністерством регіонального розвитку і чотирма ОДА, ми розпочинаємо розробляти таку стратегію. На основі неї має бути напрацьована державна програма. Тішить, що нарешті є указ президента про розробку державної програми, але лякають терміни. Адже за два місяці зробити якісний фінансовий документ – майже нереально.
Указ стосується українських Карпат, але це регіон транскордонний. Зараз формується і європейська фінансова перспектива, яка почне діяти з 2021 року. І тут Україна мусить проштовхувати ідею, що нам потрібна фінансова підтримка з боку ЄС, бо Карпати розташовані й на території Євросоюзу. І чим швидше ми матимемо бачення всередині країни, які напрямки для нас є пріоритетними, тим імовірніше нам вдасться отримати окремий бюджетний рядок і в ЄС.
Карпати взимку небезпечні. Як підготуватися до зимової мандрівки в гори
На мою думку, першим пріоритетом є доступність в межах регіону і поза ним, тобто розвиток інфраструктури. Друге – це природна спадщина, як збереження, так і промоція: природо-заповідні території, лісові насадження, екологічні питання, будівництво очисних споруд, каналізування…
Третій напрямок – це історико-культурна спадщина, її збереження і промоція, бо навряд чи в Україні знайдеться інший макрорегіон, який має такий потенціал розвитку туризму на базі історико-культурної спадщини, але такі малі ресурси для того, аби це робити. Четвертий – якість життя мешканців гірських територій і розвиток та підтримка державою малого й середнього підприємництва.
Порівнюючи Івано-Франківську область з трьома іншими, видно, що за останні роки зроблено багато. Зокрема, розвинули мережу доріг, відремонтували шляхи на Гуцульщину, до Буковелю, є доволі добре сполучення на лінії Львів-Івано-Франківськ, Івано-Франківськ-Буковель. Але як і для Франківщини, так і для решти чотирьох областей ще є куди рости. Дороги на Косівщину, на Верховинщину, на Вигоду теж мають бути у гарному стані, але обласний рівень таких коштів не має. Сподіваюся, в наступному парламенті це питання підніматиметься, на нього виділять гроші з бюджету, з чого скористається і Прикарпаття, й інші регіони.
