З 1 квітня в Україні стартує другий етап медреформи – гроші підуть за пацієнтом не лише до сімейного лікаря, а й у лікарні. Тож ті медзаклади, які не відповідатимуть вимогам, на фінансування можуть не розраховувати і змушені будуть закритися. Так на Прикарпатті з семи тубдиспансерів після реформи працюватиме один.
А що отримаємо натомість, взявся дослідити Репортер.
Відбір та конкуренція
До старту реформи лікарні мали серйозно підготуватися. По-перше, змінити форму власності на комунальне некомерційне підприємство. Аби отримати ліцензію від Національної служби здоров’я України (НСЗУ) – забезпечити достатню кількість кваліфікованих медиків та обладнання. А для роботи в електронній системі охорони здоров’я eHealth – необхідну кількість комп’ютерної техніки. Лише якщо лікарня виконає всі умови, НСЗУ може підписати з нею угоду про фінансування гарантованих медичних послуг.
З новим етапом реформи лікарні більше не отримуватимуть медичних субвенцій – усі гроші НСЗУ перераховуватиме за гарантовані медичні послуги, надані пацієнтам згідно з попередньо підписаними угодами на ці послуги. Загалом таких пакетів послуг є 27 – від обстежень до спеціалізованих стаціонарів, хірургічних втручань та паліативної допомоги.
Відтак, які саме пакети послуг і в якій кількості надавати пацієнтам, вирішує кожна лікарня окремо, виходячи зі своїх можливостей. Якщо медзаклад підтвердить свою спроможність, виконає всі умови НСЗУ і підпише угоду, то вже з 1 квітня отримуватиме відшкодування за по факту надані пацієнтам послуги. А от ті, що такої угоди не матимуть, залишаться без державних грошей. Тоді їх може врятувати від закриття лише місцева влада, якщо погодиться фінансувати лікарні з місцевих бюджетів.
За словами очільниці Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яни Возниці, на Прикарпатті увійти в другий етап реформи мають 63 медзаклади. За даними сайту служби здоров’я, станом на 17 березня свої пропозиції з надання гарантованих медичних послуг подали 68 медзакладів області. Але пройшли відбір не всі.
Найбільше з них – 61, пропонують пакет з надання амбулаторної медичної допомоги дорослим та дітям. Наразі 36 з медзакладів уже очікують на проєкт договору з надання цього пакету, а 13 – не відповідають вимогам служби здоров’я.
Другий за популярністю пакет послуг – стаціонарна допомога без хірургічних втручань. Але й тут серед заявок від 47 закладів 10 – не відповідають вимогам.
Що зміниться в медицині Прикарпаття цього року і що з того пацієнтам
Третій – хірургічні операції в стаціонарах. Наразі тут з 31 заявки чотири медзаклади не відповідають вимогам. Це Перегінська районна лікарня, Отинійська районна лікарня, Обласний фтизіопульмонологічний центр та Яремчанська центральна міська лікарня. Втім, вони вже готуються підписати угоди на інші послуги.
Щодо Івано-Франківська, то найбільшу кількість пакетів послуг зможуть запропонувати пацієнтам центральна міська лікарня на Мазепи – 15 пакетів, обласна лікарня – 13 пакетів та міська клінічна на Матейки – 10 пакетів точно, а ще один – реабілітація дітей та дорослих з ураженням опорно-рухового апарату ще на розгляді служби здоров’я.
Працюватимуть не всі
Серед лікарень, які не змогли підтвердити жодного пакету гарантованих медичних послуг, Городенківський протитуберкульозний диспансер, Коломийський міжрайонний фтизіопульмонологічний диспансер, Тисменицький протитуберкульозний диспансер, обласний спеціалізований кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» у Ворохті, Долинський протитуберкульозний диспансер у Гошеві, Космацька дільнична лікарня, Букачівська міська лікарня та Центр первинної медико-санітарної допомоги у Ланчинській ОТГ.
Вони з 1 квітня не можуть розраховувати на гроші за пацієнтом на вторинній ланці. Їм залишається хіба сподіватися на місцеве фінансування. Виконуючий обов’язки голови Івано-Франківської ОДА Віталій Федорів санаторії обіцяє не закривати.
Йдеться про кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» у Ворохті, санаторій «Ясень» у Рожнятівському районі, дитячий психоневрологічний санаторій у Єзуполі та дитячий пульмонологічний санаторій «Сніжинка» у Яремчі. Аби їх утримувати, з обласного бюджету планують виділити 40 млн грн. Надалі, аби навантаження на бюджет було меншим, розглядають варіант введення платних послуг в цих санаторіях.
Лікарні в громадах, які не змогли увійти на вторинку, все ж надають послуги на первинній ланці. Тож наразі йдеться про закриття двох коломийських спеціалізованих закладів – шкірвендиспансеру і онкодиспансеру. Коломийський фтизіопульмонологічний диспансер та інші тубдиспансери мали б стати філіями Івано-Франківського обласного фтизіопульмонологічного центру. За оцінками чиновників, ці два заклади покриють всю потребу хворих на туберкульоз. А Коломийська інфекційна лікарня буде приєднана до обласної.
Олена Березовська: Про комерційні діагнози, «фуфломіцини» та любов до власного тіла
Найважче давати раду з нерентабельними лікарнями буде ОТГ, адже взяти на себе їх фінансування бюджети громад навряд чи зможуть. Хороший приклад наразі показує Заболотівська ОТГ, єдина в Івано-Франківській області, яка прийняла на свій баланс районну лікарню.
Для бюджету громади утримання 330 медиків було справжньою проблемою. Штат лікарні довелося скоротити майже на третину, натомість Заболотівська ОТГ зуміла зберегти установу для надання послуг вторинної ланки медицини. І сьогодні в Заболотівській лікарні обслуговуються мешканці усього Снятинського району. А служба здоров’я затвердила заболотівській лікарні чотири пакети послуг – амбулаторну та стаціонарну допомогу, хірургічні операції та пологи. Інше питання, що оберуть самі мешканці – народжувати в Заболотівській лікарні чи все ж в обласному перинатальному центрі.
Пацієнт обиратиме ногами
З 1 квітня, згідно із програмою медичних гарантій, вся ургентна і стаціонарна медична допомога буде покриватися за рахунок НСЗУ. За чотири пріоритетні стаціонарні послуги служба здоров’я платитиме найбільше – це пологи, неонатальна допомога, інфаркти та інсульти. Але разом з тим до цих пакетів і найбільше вимог.
Водночас пакет медичних гарантій покриває лише мінімум. Тому за окремі послуги в лікарні пацієнтам доведеться доплатити – як от більш комфортна окрема палата чи краще харчування.
Стаціонарам теж доведеться вирішити, як зменшити собівартість самої послуги, що входить в пакет медичних гарантій. Для цього зокрема скорочують зайвий персонал, особливо немедичний, вирішують, чи самостійно забезпечувати харчування та прибирання у медзакладі, чи закуповувати ці послуги у посередника. Тож цього року лікарні ще вчитимуться працювати в умовах медреформи та конкуренції. А пацієнти – лікуватися по-новому.
Потрапити до лікарень і отримати там послуги безкоштовно можна буде тепер у двох випадках: екстренної медичної допомоги, коли є загроза життю і здоров’ю пацієнта або ж за направленням свого терапевта чи сімейного лікаря, з яким укладено декларацію. Якщо ж підлікуватися у стаціонарі – ваша особиста ініціатива, доведеться сплатити за лікування згідно із офіційними прайсами на медичні послуги.
Пацієнту говорять правду. Генрі Марш у Франківську – про медицину і моральний вибір
Заклад, де пацієнт лікуватиметься за направленням лікаря, він може обирати самостійно не лише в межах своєї області, а й в межах країни. У будь-якому випадку за нього заплатить НСЗУ. Відтак, лікарні будуть зацікавлені в тому, щоб надавати послуги якісно, адже від цього залежатиме кількість пацієнтів та, відповідно, фінансування. Так само нині працює і програма доступні ліки – звернутися з рецептом можна до будь-якої аптеки, яка приєднана до програми.
Єдина умова, щоб обраний пацієнтом стаціонар мав контракт зі службою здоров’я і надавав потрібні йому послуги. Перевірити, які пакети послуг надають ті чи інші заклади, можна на сайті служби здоров’я, так само як і на сайтах самих медзакладів.
За словами експертки національної служби здоров’я України Орини Децик, про перевантаження окремих медзакладів через більший попит наразі не йдеться.
«Наші лікарні навпаки недовантажені. Цього року буде боротьба за пацієнтів і фільтр. Тож ми будемо бачити, які заклади з цим впораються, – говорить Орина Децик. – В цьому і є суть реформи: запровадження конкурентних підстав для всіх закладів охорони здоров’я незалежно від форм власності. І пацієнт своїми ногами буде вирішувати, що йому подобається. Це буде стимулювати клієнтський сервіс. Медзаклади побачать за результатами своєї роботи, чи можуть вони вижити чи ні».
Авторка: Ольга Суровська
Comments are closed.