Минулого тижня франківський «Ураган» у Запоріжжі здобув вольову перемогу над київським «Хітом» і вдруге поспіль став володарем Кубка України з футзалу.
Про фінальну гру, емоції, проблеми з коронавірусом і плани «драконів» Репортер говорив з головним тренером клубу Максимом Павленком. “Ураган”
– Пане Максиме, як хлопці почувалися перед фінальним матчем?
– Загальний настрій був хороший, тому що ми потрапили до фіналу чотирьох. Далі пройшли двох потужних суперників і, незважаючи на всі ситуації, що були довкола матчів, навколо підготовки та й загалом навколо футболу – ми були налаштовані перемогти і зберегти кубок у Івано-Франківську в найближчий рік.
– «Ураган» спочатку грав стримано. Це була така тактика?
– «Хіт» давив з перших хвилин, грав агресивно, тому що був краще підготовлений. Йдеться про те, що в них був час на цю підготовку, час на спаринги. А ми в цьому були обмежені. Тут нема чого приховувати, бо, звісно, команда, що перебуває у постійному ігровому тонусі, має перевагу.
Читайте: В палаці Потоцьких 25 вересня відбудуться змагання з ММА
Ми розуміли, який буде результат, якщо відразу підемо у відкритий футбол. Тому для нас найкращий варіант був – спокійний початок. Грали в захисті, контратакували, чекали на момент. Ми також розуміли, що «Хіт» буде старатися забити швидкий гол. Тому поставили перед собою завдання – чекати хоча б на один момент і реалізувати його.
– Що радили гравцям на стоп-часі після першого гола від суперника?
– Треба організуватись. Не звертати увагу на забитий гол і не падати духом. Незважаючи на те, що вони давили, найголовніше – правильна координація дій. Не можна відкривати вільні зони для суперника, а навпаки – перекривати його сильні сторони. Головне було понизити тиск з боку «Хіта».
Казав хлопцям, що потрібно якнайдовше втримувати перевагу в своїх ногах, тримати м’яч на чужій половині залу. Тобто треба розрядити атмосферу та збити суперника з темпу. Хлопці почули, і в підсумку все вдалося.
– Сподівались на серію пенальті?
– Ні! Ми зовсім не сподівалися, що буде такий довгий фінал. Хотіли забити якнайбільше голів, втримати кубок і все завершити в основний час. Але в будь-якому разі ми виграли, може, так і мало бути.
– Перший тайм закінчився з рахунком 1:1. Що в перерві змінили в тактиці?
– Коли суперник вже трохи виснажився, ми мали активізуватися, почати діяти активно. Було зрозуміло, що пасивно грати вже не можна. У «Хіта» було значно більше моментів, хоч вони не змогли їх реалізувати. Але це не показник. Ми хотіли все зробити навпаки. Бо в першому таймі в нас було буквально 2-3 моменти. Тому другий тайм пройшов у вже більш-менш рівній боротьбі. Та й, незважаючи на нічийний рахунок, перевага протягом матчу була за «Хітом».
– Про що говорили в роздягалці після матчу?
– Емоції просто переповнювали. По суті це був найскладніший матч для нас, а для когось із хлопців, можливо, найскладніший у житті. Направду, в нас було обмаль часу – додатковий час, пенальті, потім раділи, але паралельно одягались і ділились емоціями (сміється – авт.). Трохи не встигали на потяг до Франківська, але в роздягалці таки встигли швидко посвяткувати – як має бути, згідно з усіма традиціями. Самовіддача була на найвищому рівні. Не можу когось виділити окремо, бо всі молодці! Гравці тримались навіть через перевагу суперника і всі інші проблеми.
Читайте також: Баскетбол тримається. Чим живуть “Франківськ” і “Говерла” (ФОТО)
– Хлопці були не у формі через ізоляцію?
– Тільки так. Ми проводили збори, робили тести й раптом отримали – у 12 людей з команди ПЛР-тестування показало позитивний результат. І це не тільки гравці, а й медперсонал. В той же день ми перервали тренувальний процес, але це було не найгірше. Найгіршою для нас у той момент була ізоляція – аж два тижні без тренувань! Та й то, через 14 днів повністю здоровими з ізоляції вийшла лише половина команда. Відверто, в повному складі ми тренувалися лише два дні.
Добре, що всі гравці перенесли хворобу дуже легко, але в декого навіть після ізоляції ще були симптоми застуди. В будь-якому разі ми старались не ризикувати і навіть людей з найменшими проявами хвороби тримали на ізоляції. Словом, усі тренування і підготовку ми починали з нуля…
– Які плани на чемпіонат України?
– У нас поки що головна ціль – награти собі нових суперників до «четвірки». За планом до плей-оф є 18 матчів. У нас є зміни в основному складі, команда зараз потужна. Маємо нових гравців, молодих. Вони вже у фіналі кубка брали на себе велику відповідальність. Це, до речі, усі вихованці нашої академії і це тішить!
Так, як хлопці працюють на тренуванні, ми повністю задоволені, повністю їм довіряємо. Одне за собою тягне інше, в команді молоді хлопці створюють конкуренцію старшим гравцям, і це добре. Будемо багато працювати, гуртуватися і вже з наступного року здійснимо мрію «Урагану» – здобудемо звання чемпіонів України. Ми постійно працюємо з командою «Ураган-2», слідкуємо за всіма гравцями. І не виключено, що з академії візьмемо на початок сезону ще когось.
– Що далі?
– Кубок ми вже забули, це вже історія. Все гарно відсвяткували, а далі тренуємось у звичному режимі. Повноцінна підготовка до матчів чемпіонату. Вже цього понеділка їдемо до Сєвєродонецька, будемо грати з «Де Трейдинг» (з Максимом Павленком говорили в суботу, 22 серпня – авт.). Ця команда – дебютант Екстра-ліги, але мають у своєму складі досвідчених гравців, які вже вигравали кубок, чемпіонат, також набрали молодих. У будь-якому разі ми готуємось серйозно, як завжди. Бо це для нас суперник і вони також не сидять просто так, а хочуть здобути чемпіонство.
Щодо міжнародних змагань – цьогоріч, напевно, їх вже не буде. Зазвичай щороку ми їздимо десь за кордон і це завжди йшло нам на користь. Але, на жаль, з цією карантинною ситуацією турніри просто не проводяться. Будуть лише на рівні збірних. Тому тренуємося, збираємося з силами й будемо показувати результат.
