21 березня минулого року його бойова обслуга збила перший російський літак. Разом з іншими зенітниками він став жахом для російських «стерв’ятників». Змусив їх боятися літати й бомбардувати цивільних та військових, пише Репортер з посиланням на АрміяІнформ.
Сергій Щербак — командир зенітної ракетної батареї ЗРК «Бук М1» одного з полків повітряного командування «Захід». За вісім місяців протиповітряних боїв він знищив 15 літаків та 17 БПЛА ворога. Сергій нагороджений двома орденами «За мужність».
Про «рої» російських літаків у небі Харківщини
У березні 2022 року російські літаки почувалися безкарно в небі над Харківщиною. Активність ворожої авіації тут була надзвичайною. росіяни багато літали великими групами, бомбардували військових і цивільних.
Саме в цей час сюди прибув зведений зенітний ракетний підрозділ ЗРК «Бук М1». Серед зенітників — тоді ще заступник командира батареї капітан Сергій Щербак. Завдання — захистити військових і мирних мешканців від ударів з повітря.
Тут на моніторі інформаційної системи нам довелося вперше побачити «рій» самовпевнених російських льотчиків у небі. Іноді це були групи більше як десяти літаків, — згадує Сергій. — До нашої появи росіяни тут літали високо — на висоті 5 кілометрів. Вони боялися переносних зенітно-ракетних комплексів, які «дістають» їх на малих висотах. Кидали свої 500-кілограмові бомби безкарно. Авіаналіт для сухопутних підрозділів — це ще гірше й смертоносніше, ніж артилерійський обстріл.
Читайте також: У пам’ять про брата. Мар’яна Ковальчук, сестра загиблого героя з Калуша, збирає історії полеглих для цифрових пам’ятників
Нам розповідали піхотинці, що все відбувається раптово. Ніхто не чує ніяких «виходів». Це не артилерія. Ніхто не чує й не бачить літака. Він дуже високо. Про масштаб вибуху можна судити з кратерів — після бомб залишаються просто величезні вирви. Звичайно, всі військові на землі були дуже раді, що зенітники з’явилися поруч із ними. Для «Бука» висотні цілі — гарна здобич.
Про протиповітряні бої та збитих росльотчиків
— Як проходить протиповітряний бій? Блискавично швидко. Ми виходимо на позицію й чекаємо на ціль, — розповідає Сергій. — У цей час росіян виявляють наші колеги — підрозділи радіотехнічних військ зі своїми потужними станціями, що бачать усе в небі на десятки, а то й сотні кілометрів. Вони повідомляють нам, коли потенційні цілі опиняються на достатній для нашої роботи відстані. Ось тоді ми вмикаємо свої локатори та спершу виявляємо ціль, а згодом захоплюємо.
Читайте: Брати Станіслава. Близнюки Сергій та Володимир Гупали всюди разом – і на війні (ФОТО, ВІДЕО)
Літак — швидкісний об’єкт. Декілька секунд і момент втрачено, рішення треба ухвалювати блискавично. Здійснюємо пуск ракети. Так 21 березня ми збили свій перший літак. Це неймовірні відчуття. Піхота в радіообміні підтверджує: «Збили, збили, падає»! Що я думав у цей момент? Що нарешті я виконав свій головний обов’язок перед країною — почав очищувати рідні небо й землю від агресора.
Ми відкрили власний рахунок знищених окупантів, які прилітали вбивати українців і почувалися вільно в нашому небі. Ми позбавили їх спокою та впевненості назавжди. Я радий, що став одним із тих, хто прищепив їм інші відчуття — страху, жаху й паніки. Двадцять другого березня знищили ще два літаки та один безпілотний літальний апарат. Загалом за березень — сім російських «стерв’ятників».
Згодом командир батареї й начальник командирської бойової обслуги очолив дивізіон і почав виконувати бойові завдання в іншому районі. Сергій був призначений командиром батареї й сам став начальником бойової обслуги. У Харківській області, в районах Балаклеї, Ізюма, а згодом і Куп’янська, бойова обслуга за вісім місяців бойової роботи «приземлила» 32 цілі. Це 15 літаків та 17 безпілотників ворога.
Більше читайте в матеріалі від АрміяІнформ.
