Старший солдат Артем Кравчук родом з Хмельниччини, але після поранення та реабілітації продовжує службу в одному з ТЦК Івано-Франківської області на посаді гранатометника роти охорони.
З 2014 по 2015 рік проходив військову службу в Маріуполі, після демобілізації одружився та переїхав на Прикарпаття. Про це повідомляють в Івано-Франківську центрі комплектування.
З початком повномасштабного вторгнення добровільно прийшов до ТЦК та після навчання в Бердичеві був направлений на службу в 109 батальйон 10-ї гірсько-штурмової бригади. Підрозділ воював на Київщині та Житомирщині, а після її звільнення передислокувався на Донбас. Отримавши важке осколкове поранення черевної порожнини, лікувався в госпіталях Бахмута, Дніпра, Вінниці, Львова та Мукачева.
В обов’язки військового останні входить стройова служба та проведення заходів з оповіщення. Часто доводиться пояснювати людям, які взагалі ніде не служили і намагаються ухилятися та саботувати мобілізацію, що він зараз ТЦК у зв’язку з пораненням. Це психологічно важко і неприємно, адже військовий не лише є учасником бойових дій та нагороджений медаллю за відвагу, а й має інвалідність другої групи, – йдеться у повідомленні.
За словами військового, найважче на війні – це втрачати побратимів, яким не зміг допомогти.
Це дуже складно, але незважаючи ні на що, я не жалкую, що в скрутний для України час став на її захист, хоча міг виїхати за кордон. Зараз вчинив би так само, адже захищати свою землю – це обов’язок кожного поважаючого себе громадянина, – каже Кравчук
Це одна з сотень історій військовослужбовців ТЦК. Не «хабарники», не «ухилянти» і не «родичі генералів». Справжні герої, які отримали поранення, мають бойовий досвід і з об’єктивних причин не можуть продовжити подальшу службу на передовій. Проте продовжують служити Україні та виконувати свій конституційний обов’язок.
Читайте також: У Міноборони пояснили, де можна оновити дані з 18 травня, крім ТЦК
