Минулого тижня Держпродспоживслужба виявила у прикарпатському дитсадку фальсифіковану сметану, яку закупили за завищеною ціною. На жаль, неякісна молочка не вперше потрапляє в навчальні заклади області.
Хто за це має відповідати та чи можна перевірити виробника на етапі закупівлі, розбирався Репортер.
Повертають виробнику
Цьогоріч фахівці Держпродспоживслужби щонайменше тричі виявляли фальсифіковані молочні продукти у навчальних закладах Івано-Франківської області.
До прикладу, у квітні з’ясувалось, що у франківському ДНЗ «Віночок» дітям замість масла давали спред. І насправді не тільки у «Віночку» дітей годували казна-чим, а й в інших дитсадках міста. Закупівлю здійснював міський департамент освіти та науки. В результаті, з франківських дитсадків терміново вилучили 354,81 кг залишків «масла». А договір з ТзОВ «ГОЛДПРО», яке власне й постачало продукт, розірвали.
У травні схожа ситуація була на Косівщині. Під час перевірки у Пістинському ліцеї з’ясувалося, що масло ТОВ «Еней» не відповідало вимогам нормативної документації. А лабораторні дослідження показали, що в тому маслі є рослинні жири.
А минулого тижня Держпродспоживслужба знайшла рослинні жири у сметані, якою годували вихованців дитсадка «Едельвейс», що в селі Яблунька Солотвинської селищної ради. При цьому місцевий відділ освіти вмудрився вдвічі переплатити за так звану сметану. Справа в тому, що виробник – ТзОВ «Агропобутсервіс» – продав 0,9 кг продукту за 29,1 грн. Втім, сметана надійшла в ясла-садок «Едельвейс» через двох постачальників: перший встановив ціну 36,1 грн за упаковку, а вже другий продав сметану в ДНЗ за 58,5 грн.
Читайте також: Закон мав би захистити. Як франківцям вберегтися від неякісних харчів (ФОТО)
У всіх випадках фальсифікат повернули виробникам.
«Якщо термін реалізації цих продуктів не закінчився, то виробник має два варіанти. Перший – перепакувати, написавши, що це, наприклад, не масло, а спред. Або ж переробити продукт відповідно до технологічних умов, – пояснює заступник начальника головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Микола Сендецький. – В будь-якому випадку відповідає за якість продукту його виробник. Тим паче, зазвичай об’єми, які вилучаються та повертаються, не надто великі. І я не хочу вірити, що їх продають повторно».
Порушників штрафують
За словами Миколи Сендецького, більшість недобросовісних виробників зареєстровані в інших областях. Наприклад, ТзОВ «ГОЛДПРО» та ТзОВ «Агропобутсервіс» – у Львівській області, а ТОВ «Еней» – в Житомирській.
«За нашою інформацію, управління в тих областях проводять позапланові перевірки і вже приймають рішення, – розповідає Сендецький. – Недавно нам прийшла відповідь стосовно масла «Еней», що проведена перевірка і складено протокол щодо порушення вимог маркування та введення в оману споживача. Підприємця притягнули до відповідальності».
Окрім Держпродпотребслужби, в галузі контролю якості продуктів та виявлення фальсифікату працює також Антимонопольний комітет. Зокрема, АМКУ має повноваження забороняти виробництво через невідповідність технічних умов і навіть закривати деякі підприємства. Наприклад, торік ТОВ «Іва-арт», що працює в селі Драгомирчани, оштрафували на 2 800 000 грн за виготовлення неякісної продукції.
Загальна сума штрафів, накладена АМКУ на недобросовісних виробників молочної продукції у 2020 році, становить понад 140 млн грн.
«Ми виявили низку виробників, які виготовляли суміші з невідомими складниками та називали таку продукцію маслом. Окремі ж бізнесмени вдавалися до заміни молочних жирів рослинними й в іншій продукції. Зокрема, комітет виявив невідповідність жирів у складі твердих сирів, – розповіли у пресслужбі АМКУ. – З точки зору закону, вершкове масло та твердий сир є традиційними молочними продуктами, до складу яких не можуть входити жири та білки немолочного походження. За наявності будь-яких інших жирів, крім молочних, така продукція вже не може називатися ані сиром, ані маслом».
До теми: Сир з Дубового Кута. Як на овечій фермі на Долинщині роблять бринзу і рокфор (ФОТО)
Що важливо, на відміну від Держпродспоживслужби, Антимонопольний комітет має право перевіряти підприємства на підставі звернень громадських організацій.
«В нас же існує чіткий регламент, – пояснює Микола Сендецький. – Є графік планових перевірок, з яким ознайомлені всі керівники закладів освіти. Але буквально вчора ми отримали доручення від прем’єр-міністра щодо проведення контролю в закладах оздоровлення. В області є 16 дитячих таборів, і ми на підставі цього доручення будемо перевіряти в них харчові продукти».
Людський фактор
Минулого року у поле зору Держпродспоживслужби та прокуратури потрапляв також франківський молокозавод. Тоді зчинився скандал через експеримент «Стоп фальсифікат», який проводили журналісти спільно з ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів».
Під час експерименту з’ясувалося, що у п’яти продуктах, яке називає маслом «Івано-Франківський міськмолокозавод», виявили приблизно 50 % домішків. Але після перевірки Держпродспоживслужби, все спихнули на людський фактор. Мовляв, помилилася жінка, яка пакувала продукт.
«Таке буває. Вона запакувала, написала «Масло солодковершкове екстра» і воно так і пішло у торгівлю», – прокоментував тоді Роман Гурський, начальник головного управління Держпродспоживслужби області.
Читайте також: На хліб ліпше не мастити. Чим годує прикарпатців франківський молокозавод (ФОТО)
Втім, «Івано-Франківський міськмолокозавод» таки отримав припис на 70 тис грн. А вже при повторній перевірці Держпродспоживслужба порушень не виявила.
До речі, коли здійнявся крик, «Репортер» звернувся на підприємство з офіційним запитом надати копії товаросупровідних документів на харчову продукцію, яку виготовляють на підприємстві. Втім, відповіді ми не отримали досі.
Відрізнити неможливо
За даними Центру громадського моніторингу та контролю, молоко та молочні продукти підробляють найчастіше. Також фальсифікат виявляють серед риби, м’яса та м’ясопродуктів.
«Зокрема у м’ясі та рибі ми фіксували перевищення мікробіологічних показників. Це, як правило, пов’язано з порушенням умов зберігання. – говорить заступник начальника Держпродспоживслужби в області. – Також не бракує прикладів, коли є перевищення нітратів в овочах – моркві, буряку, капусті».
За словами фахівців, споживач не може відрізнити за запахом чи смаком підроблену продукцію від справжньої. Тому найперше експерти радять звертати увагу на етикетки та оминати продукцію тих виробників, які були помічені у фальсифікаціях. Інформацію про недобросовісних підприємців часто можна почути в новинах чи знайти в інтернеті.
«Візуально, без лабораторного дослідження, виявити підробку практично неможливо, – каже Микола Сендецький. – Але якщо на упаковці не вказано виробника, як це було у випадку зі спредом «ГОЛДПРО», то такий продукт терміново потрібно знімати з реалізації. Тим більше, якщо мова йде про школи чи садочки».
Читайте також: Як прикарпатцям обрати безпечне морозиво і на що звертати увагу
У разі виявлення підробки потрібно звертатись безпосередньо до Держпродспоживслужби. Найзручніше це зробити за допомогою чат-боту @derzhspozhivsluzhba_bot в Telegram. Відповідно до українського законодавства, громадяни мають право на відшкодування збитків, завданих фальсифікованими товарами.
Наприклад, за словами директора департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Ігоря Максимчука, місто не заплатило ТзОВ «ГОЛДПРО» за масло, яке виявилося спредом. Нині суперечку вирішують в суді.
Авторка: Ірина Гаврилюк
Фото: depositphotos.com
