Новий рік Україна зустріла у черговому галасі на тему «зрада-перемога». Зради було більше. З 1 січня окремі категорії фізичних осіб-підприємців (ФОП) зобов’язали сплачувати податки, навіть якщо вони не мають прибутку. Зміни до Податкового кодексу ініціював Кабмін, Верховна Рада проголосувала за це 6 грудня, Президент підписав 27-го. Заміна у законі словосполучення «має право самостійно» на слово «зобов’язаний» суттєво змінила життя малих підприємців. Багато ФОПів побігли ліквідуватись. Пройшло майже два місяці. Ну то що ж це було — зрада чи перемога?
Платити мають всі
Спершу трохи лікнепу. Фізичні особи-підприємці, які сплачують єдиний податок у місцеві бюджети, поділені на три групи. Для першої та другої фіксована ставка єдиного податку встановлюється органами місцевого самоврядування. Так, в Івано-Франківську ФОПи першої групи сплачують 10% від прожиткового мінімуму, тобто 160 грн на місяць, а другої — 15% від мінімальної зарплати, 480 грн. Що ж стосується третьої категорії, то для цих підприємців єдиний податок становить 5% від власного доходу. Крім того, з 1 січня усі три групи мають сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
«Суть у тому, що в попередні роки, якщо протягом місяця підприємець третьої групи не отримував доходу, то він міг не сплачувати податок та ЄСВ, — пояснює Богдан Білик, заступник міського голови Івано-Франківська з економічних питань. — Та вже з 1 січня цього року всі фізособи-підприємці, навіть ті, у кого тимчасова пауза у роботі, так звані «сплячі» ФОПи, повинні платити єдиний соціальний внесок».
Через збільшення мінімальної зарплати до 3200 грн збільшився й розмір єдиного соціального внеску — замість 300 грн на місяць підприємці мають платити 704 або близько 8,5 тис грн на рік.
«Звісно, для ФОП це не є приємним фінансовим навантаженням, тож ми звернулися до нардепів, аби зменшити ЄСВ на 50% для тих підприємців, які не мають місячного доходу, — розповідає Богдан Білик. — Що стосується наших повноважень, то для осіб, які займаються роздрібною торгівлею, буде зменшено єдиний податок, який раніше становив 3% від заробітку, до 1,5%. Також плануємо зменшити відсоткову ставку для підприємців, які надають послуги, наприклад сезонні атракціони — з 5% до 2,5%».
Нема прибутку — закривайся
Зміни в Податковому кодексі призвели до того, що люди почали масово закривати підприємницьку діяльність. Тільки в Івано-Франківську у січні припинили роботу 528 ФОПів. Одразу зчинився ґвалт з гучними заявами про тиск на малий бізнес.
«Якщо підприємець має дохід, хоч і незначний, то може працювати легально, сплачуючи невеликий податок і ЄСВ, в надії, що прийдуть кращі часи, — каже голова Комітету підприємців Івано-Франківська Ігор Метлюх — Та коли мінімальну зарплату підняли удвічі, то піднялись і ставки податку, і ЄСВ. А ось доходи дрібного бізнесу не виросли. Чому? Та тому, що «вільних» коштів у людей як не було, так і немає. Встановлені монополістами захмарні ціни «зжирають» практично всі гроші у більшості громадян. У нас лише ціни виросли — порівняно, наприклад, з 2013 роком, десь на 300-350%».
Натомість бізнес-консультант Василь Мартинюк вважає, що масово закриваються лише неактивні ФОПи, які або взагалі не працювали, або отримували невеликий дохід кілька разів на рік. Це люди, які мають інше постійне місце роботи, а діяльність фізособи-підприємця в них є «бонусною». Тобто вони носили звіти у податкову, числилися у статистиці, але реальної вигоди від їхньої діяльності економіка не мала.
«По факту це лише спроба уряду якось закрити «дірку» в Пенсійному фонді, — говорить Василь Мартинюк. — Не думаю, що це матиме якийсь реальний вплив на економіку чи на самий малий бізнес, хіба на статистичну кількість підприємців. Але це ще псує інвестиційний клімат. Будь-які адміністративні обмеження знижують підприємницьку активність. Такі рішення ускладнюють вхід у бізнес для початківців».
Заступник мера Богдан Білик визнає, що у січні багато підприємців припинили свою діяльність. Та вже починаючи з лютого, каже, показники знову почали зростати. Так, за останніми даними управління економічного та інтеграційного розвитку міськвиконкому в лютому припинили діяльність 189 ФОПів, а зареєструвалися — 220.
«Наш моніторинг показує, що навіть ті ФОПи, які припинили діяльність у січні, вже у лютому почали знову реєструватися, — каже Білик. — Думаю, підприємці розуміють, що ЄСВ — це не податок. Адже вони його сплачують не для держави, а для себе, і що більше платить підприємець, то більшою в нього буде майбутня пенсія».
«Тіньовиків» штрафуватимуть
Через збільшення мінімальної зарплати та зміни в Податковому кодексі багато підприємців вирішили зекономити на працівниках. Бо ж як не крути, а податок для будь-якого бізнесмена — це, в першу чергу, витрати. Та якщо податківці викриють подібну діяльність, підприємця чекає чималий штраф.
«Мені вже повідомили про випадок, коли керівництво фірми, яка надає певні послуги, відправило офіційно звільнених працівників у центр занятості, але неофіційно продовжує платити їм зарплату, — розповідає Богдан Білик. — Мало того, що фірма не сплачує ЄСВ, але й хоче, щоб і держава платила гроші його працівникам за рахунок інших підприємців. Також маємо схожу ситуацію з одним із забудовників. По документах на фірмі працює лише директор, навіть бухгалтера нема, а на самій будові — десятки людей».
Аби зменшити кількість таких випадків, щотижня центр занятості подає довідку в міську раду, в якій вказує, з яких фірм до них прийшли люди. Тоді управління праці перевіряє, чи ці фірми дійсно закрилися, чи взялися працювати в тіні. Кабмін навіть розробив проект постанови, що дозволить місцевій владі самостійно перевіряти недобросовісних підприємців і штрафувати їх.
«При управлінні праці буде створено спеціальний підрозділ, інспектори якого, зможуть без попередження відвідувати підприємства та перевіряти, чи дійсно люди там працюють офіційно, — пояснює Богдан Білик. — Також вони зможуть накладати штрафні санкції за порушення законодавства про працю та зайнятість населення — від 9,6 тис до 320 тис грн».
Білик передбачає, що ця постанова набере чинності у другому півріччі, а поки що з підприємцями будуть проводити профілактичні бесіди.
«Ми не маємо наміру наповнити бюджет за рахунок цих штрафних санкцій, — переконує заступник міського голови. — Тобто це не означає, що ми прийдемо з перевіркою та одразу будемо штрафувати. Спершу проведемо роз’яснювальну роботу, будемо просити працевлаштувати людей офіційно. Якщо ж підприємець відмовиться, тоді вже треба буде штрафувати».
Початківці мають привілеї
Оскільки малий бізнес — це основа місцевої економіки, то міська влада має бути зацікавлена в його розвитку. Так, в Івано-Франківську вже понад два роки на базі університету нафти і газу працює центр розвитку підприємництва «Бізнес-Інкубатор». Фінансується з міського бюджету. Там підприємцям-початківцям допомагають стати на ноги без зайвих витрат. Зокрема, надають безкоштовні консультації з податкового та правового законодавства, бізнес-планування, економічних та фінансових питань.
«Усе це робиться для того, аби допомогти майбутнім бізнесменам розпочати власну справу. Адже ми не можемо допустити зменшення дрібних підприємств, бо єдиний податок — це одне з основних джерел наповнення міського бюджету», — каже Богдан Білик.
Окрім того, якщо підприємець хоче взяти кредит у банку на розвиток власної справи, то міська рада відшкодує йому 50% банківської ставки. Наприклад, бізнесмен вирішив взяти кредит на закупівлю нового обладнання під 24% річних. Тоді він зобов’язується повернути банку тіло кредиту і 12% ставки, а ще 12% виплачує міська рада. Втім, скоріш за все, компенсація буде відбуватись на конкурсній основі й лише у тому випадку, якщо підприємець створить нові робочі місця.
«Також цьогоріч ми готові повністю профінансувати стартапи, — переконує Білик. — Для цього підприємцю-початківцю потрібно презентувати свій бізнес-проект і довести, що він буде прибутковим».
Comments are closed.