Офіцер бригади «Едельвейс» Вадим Яценюк: «Нас не перемогти ані силою, ані волею»

Старший лейтенант Вадим Яценюк – командир мінометного взводу 109 окремого батальйону 10 бригади «Едельвейс». Бійці кажуть, ерудований, відповідальний, надійний командир. Учасник Революції гідності, на фронті – з 2014 року.

У 2022 році у складі підрозділу звільняв від ворога Київщину, потім батальйон перевели на Донбас. Брав участь у боях поблизу Соледару та Бахмуту, пише пресслужба 109 батальйону.

Треба розуміти, що на Донбасі не зараз сталося загострення, там весь цей час було пекло, – каже Вадим Яценюк. – І на Донбасі весь цей час війна була зовсім іншою, ніж, наприклад, під Києвом або навіть у важких боях під Харковом, і зовсім іншою, ніж на півдні України.

За його словами, на Донбасі картина навіть чисто географічно інша.

Ми не можемо працювати на ворожих тилах, тому що за лінією розмежування, яка там є останні дев’ять років, вони мають повністю контрольований тил з усім логістичним забезпеченням, – пояснює офіцер. – Тобто ми там можемо діяти лише на передові ворожі підрозділи, але нічого не можемо заподіяти тилу.

Читайте: Військовий за покликанням. Офіцер «десятки» Назарій Вох нищить ворога з перших днів повномасштабної війни

Війна змінює людей, каже Вадим Яценюк. Людина стає більш зосередженою, зібранішою, більш готовою до миттєвої мобілізації сил та адекватної реакції на небезпеку. Але війна не міняє людей цілковито. Вона загострює ті почуття й розкриває ті сторони, які були в людині ще до війни.

Війна когось ламає, когось надихає, когось загартовує. Але в будь-якому разі не залишає таким самим, – говорить Вадим. – Стихія війни впливає на психіку, душу, погляди на життя.

Усі ці трансформації пройшли українські військові.

Хлопці, які провели в окопах не один день, навчилися засинати під звуки вибухів і, попри все, вміють вірити у майбутнє без війни.

Армія навчає постійно думати про майбутнє. В умовах бойових дій такий навик допомагає вижити. Якщо ти правильно спланував кількість боєприпасів, провіант, медичну евакуацію, твої шанси на виживання збільшуються в десятки разів. Ти маєш постійно прораховувати не тільки позитивні моменти, а й ризики, – розповідає Вадим Яценюк.

Він ніколи не гає часу. Навіть у короткий час відпочинку проводить заняття з бійцями, вдосконалюючи їхні знання та навички.

Читайте: Дорога крізь кулі: водій «едельвейсів» Володимир Андреєв – про доставки на фронт і евакуацію побратимів

Аби вижити в бою – треба постійно тренуватись, – говорить офіцер. – Головне завдання у таких навчаннях – це згуртованість, координація дій. Армія вчить речам, яким важко навчитися в цивільному житті. Важливо правильно оцінити отримані знання, аби вони максимально пішли кожному на користь.

Вадим Яценюк є справжнім взірцем для своїх підлеглих, надійним виконавцем для старших командирів і вірним товаришем для побратимів. Дружба на фронті для нього важить значно більше, ніж у цивільному житті.

Це щось таке, чого я досі не можу описати словами. Армія вчить довіряти найцінніше – життя. Після таких іспитів ти переконаний, що на цих людей можна покластись у будь-якій ситуації. В цивільному житті дуже важко знайти людей, які завжди готові прийти на допомогу, – пояснює Вадим. – Але цей досвід постійно нагадує мені, що потрібно уважно розставляти людей у команді. Від того, як будуватимуться стосунки в колективі, залежить кінцевий результат. Я бажаю кожному в житті відчути справжній дух братерства.

За його словами, найважча втома від війни – моральна.

Нема відпочинку, бо фактично постійно «на нулі». Хочеться додому.

Але ми ж розуміємо, якщо кожен піде додому, до сім’ї, то перемоги в нас не буде, а будуть ще більші втрати на фронті та на решті території України. Перемоги хочеться. Вірю в перемогу і ніколи не сумнівався у цьому, бо український народ міцний, мужній і непереможний. Нас не перемогти ані силою, ані волею, – каже Вадим Яценюк.

За мужність у боях старший лейтенант Вадим Яценюк нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест».