Андрій Човган воює на Запорізькому напрямку й чекає на повернення брата Миколи, якого вважають зниклим безвісти.
Про це повідомила на сторінці у Facebook Галицька територіальна громада.
Народився Андрій Човган 9 листопада 1978 року у Вікторові, закінчив Вікторівську школу. Паралельно навчався в Галицькому міжшкільному навчальному комбінаті. Далі була строкова служба – служив старшим солдатом-кулеметником. Пізніше влаштувався на роботу на Цементно-шиферний комбінат й з часом перекваліфікувався на кранівника баштових кранів.
Каже, що в АТО-ОСС участі не брав, але й не ховався.
Повістку отримав аж після року повномасштабної війни – 3 березня 2023 року. Пішов. Трохи побули в Галичі на зборах, а далі – Гуляйполе, – говорить Човган. – Враховуючи мій армійський досвід строковика, мене одразу призначили снайпером. Проте згодом я став гранатометником і на цій посаді воюю і по сьогодні.
Найбільше запам’ятався бій 24 грудня минулого року, коли, вітаючи нас із Святим вечором, окупант не припиняв атаки весь день. Тоді на нас «вилізла» група бурятів. Не рахували точно, скільки їх було, але більше шести. То ми їх всіх «положили», – каже військовий.
Про війну нічого не знав, як і не знав, що їде воювати – його привезли, дали зброю і сказали що робити. Отакі там вороги трапляються, – каже військовий.
Внаслідок мінометних обстрілів Андрій Човган мав декілька контузій. На початку цього року був на лікуванні, бо посковзнувся на мокрій поверхні та зламав ногу.
Каже, що праця волонтерів є дуже важливою.
Не можу не подякувати волонтерам нашим, бурштинським і рогатинським за те домашнє тепло, яке вони, окрім матеріальної допомоги, привозили з собою на передову. Ця праця дуже важлива, адже значно підтримує моральний дух війська, дає відчуття, що всі ми робимо спільну справу.
Найбільше моє нині бажання – щоб брат Микола повернувся. Адже у жовтні минулого року він зник безвісти на Курському напрямку фронту. Тай узагалі, хотілося б, щоб ця страшна війна вже закінчилась, щоб всі наші воїни повернулись додому, а Україна нарешті відчула справжню незалежність.
Comments are closed.