На війні загинув воїн з Галицької громади Артура Пірус, а від отриманих поранень помер у лікарні боєць з Рожнятівської громади Михайло Локатир.
Про це повідомляють місцеві органи влади, пише Репортер.
Артур Пірус
Про загибель Артура Піруса повідомили в обласному осередку Української галицької партії.
Із сумом повідомляємо, що на війні загинув Артур Пірус, – правознавець, учасник бойових дій на сході України, громадський діяч, голова Галицького районного об’єднання воїнів АТО, член Всеукраїнського братства ОУН-УПА ім. генерала Романа Шухевича — Тараса Чупринки та ГО «Галицьке районне братство воїнів УПА». Депутат міської ради Галицької ТГ від УГП, військовослужбовець Національної гвардії України.
Артур Пірус був учасником Революції Гідності, коли почалась війна, добровольцем пішов захищати державу. Служив в «АЗОВі» та у 50 полку Нацгвардії України. Після служби захищав права та інтереси учасників бойових дій і їхніх сімей, допомагав їм адаптуватися до цивільного життя. Коли почалась повномасштабна війна росії проти України, Артур знову пішов на захист держави від російських окупантів.
Займався відновленням занедбаних та знищених могил учасників національно-визвольної боротьби за Україну та гідним вшануванням пам’яті всіх героїв, які загинули за Україну.
Михайло Локатир
У російсько-українській війні поліг військовослужбовець з Прикарпаття Михайло Локатир. 46-річний боєць помер у лікарні від отриманих на полі бою поранень. Про це Суспільному розповів староста села Сваричів Михайло Рибчак.
Михайло Локатир народився 20 березня 1977 року в селі Сваричів Рожнятівської громади. Воював в АТО.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Михайло серед перших став до лав ЗСУ. Там служив солдатом” — каже Михайло Рибчак.
За його словами, в одному з боїв з російськими військовими воїн отримав важкі уламкові поранення — ураження легень та хребта. Михайло Локатир довго лікувався, повернувся додому, де певний час перебував на реабілітації.
У нього були пробиті легені та залишилися уламки біля хребта, які лікарі не змогли витягти. Переживши поранення та пройшовши реабілітацію, наш земляк знову повернувся на фронт. Михайло був з тих, хто не зміг спостерігати здалеку за ворожими атаками, він відчував внутрішню потребу особисто боронити Батьківщину. Однак в окопах, де холодно й сиро, старі рани нагадали йому про себе та забрали життя, — розповів Михайло Рибчак.
Помер Михайло Локатир у лікарні. У військовослужбовця залишилися дві сестри.
