Війна

На фронті загинув франківець Тарас Шпук

Під час виконання бойової задачі у складі групи спеціального призначення загинув франківець Тарас Шпук, воїн із позивним «Череп». Йому було 34 роки.

Про це повідомляють на сайті фонду Повернись живим, де працював Тарас.

Тарас Шпук був активним учасником подій на Майдані. Пішов в АТО добровольцем і служив у 131 окремому розвідувальному батальйоні. Повернувшись до цивільного життя, брав участь у різних змаганнях, півмарафонах. Згодом допомагав організовувати такі спортивні заходи, як Fun Karpaty Trail, IF-race. До участі у них заохочував і ветеранів.

У фонді «Повернись живим» Тарас Шпук почав працювати у 2019 році. Саме тоді у фонді вирішили формувати ветеранський відділ, Тарас Шпук став одним із перших його працівників. Саме він приніс ідею розвивати ветеранський спорт та довів його ефективність у адаптації військових після поранень.

Ми шукали когось, хто мав би бездоганну репутацію, був своїм у ветеранській спільноті та не крав гроші. У самій же ветеранській спільноті одноголосно порадили Тараса. У нього дійсно була бездоганна репутація, бо він був дуже чесним. Шпук був фанатом своєї справи. Іноді це могло комусь здаватися нездоровим, але особисто мені дуже імпонувало: якщо любов, то назавжди, якщо робота, то з головою, — згадує екс-керівниця комунікаційного відділу «Повернись живим» Ольга Омельянчук.

У лютому 2022, коли росія розгорнула повномасштабну війну проти України, Тарас хотів повернутися на службу. Але треба було працювати і налагоджувати роботу Фонду, який різко виріс і буквально рятував життя. У цей період Шпук активно включився у процеси забезпечення війська — займався комунікацією з підрозділами, доставляв майно.

Попри шалену навантаженість, Тарас із колегами евакуював з тоді охопленого війною Ірпеня спортивне обладнання для ветеранів-учасників збірної України на Invictus Games. Тарас і особисто долучався до підготовки української збірної на тодішні змагання у Гаазі. А коли нашим захисникам аплодував увесь цивілізований світ, Шпук просто тішився, що це стало можливим попри спроби росії знищити українців та їхню ідентичність.

Разом з підготовкою українських збірних до змагань Invictus Games та Warrior Games, Тарас разом з однодумцями започатковував Ветеранський форум. Коли команда «Повернись живим» почала готуватися до забезпечення контрнаступу 2023-го року Тарас приймав у цьому активну участь: тоді він буквально жив у військах, неодноразово потрапляв під обстріли, аби швидше довезти потрібне.

У листопаді 2023 року Тарас Шпук пішов з Фонду у воєнну розвідку, туди де був колись, туди де було його серце.

Всі колеги, яким пощастило попрацювати з Тарасом Шпуком, згадують його як працьовитого, ідейного, доброго та принципового фахівця. А ще для багатьох із команди він став вірним другом.

Тарас Шпук був воїном і загинув як воїн. Це перший співробітник «Повернись живим», який загинув під час бойових дій після початку повномасштабної війни. Він пристрасно вірив в усе, що робив. А ми вірили в нього. Боляче й важко усій старій команді Фонду, його друзям і тим, хто проживав з ним всі ці роки. Щиро кажучи, ми дуже чекали, коли ж Шпук виконає все, що планував, і повернеться назад в команду ПЖ. Ми будували разом плани, – говорить директор фонду Тарас Чмут.

Аби підтримати родину Тараса Шпука друзі відкрили банку:

Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/54NS3wcL4U
Номер картки банки: 4441 1111 2639 6690

Як Тараса Шпука згадують друзі та побратими

Андрій Боднарчук:

«У боротьбі за свободу та незалежність України загинув наш друг — Тарас Шпук. Він був людиною честі, відданості та великої любові до своєї землі. Його шлях — це приклад мужності й жертовності заради майбутнього нашої країни. Світла пам’ять тобі, друже. Твоя відвага та відданість залишаться назавжди в наших серцях.

Герої не вмирають. Схиляємо голови у скорботі. Вічна слава Герою України — Тарасу Шпуку».

Ігор Чернецький:

«Прощавай братику Тарасику… Ти зробив більше для нашої перемоги ніж деякі батальйони… Ще один зі старої гвардії! Честь тобі!»

Андріан Волгін:

«Коли я чую про смерть ще однієї людини на війні, я тихо кажу собі: це війна…

Але сьогодні, почувши звістку з самого ранку, я зупинився, і в одну мить усвідомив: більше немає Тараса Шпука. Нашого друга, побратима. Друга, з яким ми вперше разом пробігли Chornohora Sky Marathon у 2017. Друга, який створював спортивну команду серед військових від нашої області, та запросив мене до команди. Друга, який 26 лютого 2022 року зустрів мене в Києві — і прийняв поряд, дозволив боронити місто разом із ним.

Тарас був добрий. По-справжньому. І навіть по-дитячому щирий, іноді аж до наївності.

Але саме такі люди і є найбільш справжні. Найсвітліші. Його доброти вистачало на всіх. Тарасе, я дуже сподіваюсь, що там, де ти зараз — легше, ніж тут.

І що колись ми ще зустрінемось. Не на війні. Зустрічай нас на фініші… вже з неба. Ми обов’язково відчуємо тебе — як відчували не раз під час забігів. Ти поруч, у кожному кроці».

Андрій Козінчук:

«Шпук афігезний чувак. Ми коли познайомились, я йому казав, що з таким прізвищем і позивного не треба. Досі не знаю, чи в нього він був. Шпук і всьо. Шпук воював з самого початку, після АТО постійно допомагав ветеранам, коли то ше не було мейнстрімом. Дуже активно включився в допомогу Інвуктусу, був там не лише тренером, але й наставником. А по суті виступав місточком між професійними спортсменами тренерами і ветеранами. Всі знають Шпука, а Шпук знав всіх. Постійно мав дуже цікаву посмішку. Таку знаєте, посмішку песиміста. Хоча ніколи в зраду і не вступав. А знаєте який спорт був у Шпука? Трейл. Я про це дізнався від самого Тараса. Трейл – це найдебільніший спорт на світі. Це спорт для тих, кому марафон вважається легкою прогулянкою. Тобто це треба бігати горами, багнюками, в будь-яку погоду. І він не просто перся від цього, а ще й амбасадорив. Справжній фахівець з болю.

Тарас загинув. І це справді боляче. І розгублено. Для мене, принаймі. Скільки вже війна позабирала, я ніяк до цього не звикну. І ніколи. Тарас Шпук був з самого початку і до кінця. Великий приклад для нас всіх. Честь та шана йому».

Інформація щодо прощання та поховання Тараса буде оприлюднена на його сторінці.

Читайте також: З партизанів у артилеристи. «Едельвейс» Тарас Кривенко на війну пішов у 20 років

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!