Війна

“Місцеві вже вітаються “Слава Ісусу Христу”. Як військовий медик з Косівщини служить на Запоріжжі

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

У медичному пункті 74 батальйону 102 бригади ТрО військові медики щодня рятують життя. Майже три роки рятує життя та здоров’я побратимів військовий медик Михайло Васкул з позивним Док.

Народився Михайло Васкул у селі Баня-Березів Яблунівської громади Косівського району. Закінчив Коломийський медичний коледж за спеціальністю «Фельдшер». Працював у службі екстреної медичної допомоги у Яблунівській лікарні, пише Західний кур’єр.

Як військовий медик з Косівщини служить на Запоріжжі

Коли почалось повномасштабне вторгнення, добровольцем доєднався до 74 батальйону 102 бригади ТрО. Михайло – єдиний син у сім’ї. Своє рішення піти на фронт ні з ким не обговорював, бо «першочергове завдання чоловіка – захищати свій дім, своїх батьків та дітей». Дев’ять місяців служив бойовим медиком у мінометній батареї, потім його перевели у медпункт, де працює по даний час.

Зараз всі місцеві, які пройшли лікування у нашому медпункті, вітаються з нами «Слава Ісусу Христу» і намагаються, хоч ламано, спілкуватись з військовими українською мовою, – розповідає Михайло. –  Чим я не менше задоволений. І це все без зайвих скандалів та претензій. Коли я кладу їх під крапельницю, то паралельно ще «крапаю їм на мозок». Проводжу не тільки оздоровлення тіла, а й очищення від російської пропаганди.

У червні 2023 року Головнокомандувач ЗСУ нагородив Михайла Васкула почесним нагрудним знаком “Золотий хрест”. Цю відзнаку захисник заслужив за успішне та самовіддане виконання службових обов’язків під час контрнаступу на Запорізькому напрямку. Михайло брав найважчих пацієнтів і не втратив жодного. У січні 2025 року медик нагороджений медаллю Міністерства оборони України «Золотий тризуб».

Кожне врятоване життя воїна мотивує мене продовжувати боротьбу. Були різні ситуації, перипетії, зміна посад, моральні натиски. Були моменти, коли взагалі хотів піти з медицини. Залишатись у строю мене мотивує наша команда, яку я сформував, наш колектив, який став для мене другою сім’єю. А також пацієнти, яким потрібна моя допомога. Коли я прийняв рішення вступити у військо, то  рідним сказав, що на війну я йду не помирати, а рятувати, – розповідає військовий.

Читайте: «Ясні очі». З волонтерів-партизан до бойового підрозділу

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.