Студентка Прикарпатського університету, 20-річна Оля, на фронті має позивний – Маруся. Вже 24 лютого минулого року вона без жодних вагань вступила до лав ЗСУ. Нині воює у складі 102 бригади тероборони.
Я була готова, мала тривожну валізку, готувала своїх друзів, знала де є бомбосховища у Франківську, мала план дій на випадок тривоги, – розповідає Маруся. – У мене наче було передчуття, що щось має статися. Мама дізналась, що я поїхала на війну, вже через кілька днів після мого від’їзду. Спочатку була шокована моїм рішенням, однак потім змирилась і не заперечувала, – розповідає «Маруся».
Оля навчається на історичному факультеті. До силових структур мала потяг ще зі школи. Після останнього дзвоника подала документи до навчального закладу МВС та до інституту Сухопутних військ у Львові. Але вступити не вдалось, тож пішла в ПНУ.
До теми: 102 бригада показала, як змусила ворога ганебно тікати з поля бою (ВІДЕО)
Навчаючись в університеті, Оля відвідувала військову кафедру, ходила на різні вишколи. Мала намір підписати контракт з 102 бригадою ТрО ще до великої війни.
Певний час «Маруся» виконувала обов’язки у службі поштового зв’язку, але завжди хотіла у бойовий підрозділ.
Я спілкувалась з різними людьми, пробувала багато разів перевестись, в тому числі у батальйони інших бригад, – розказує Маруся. – Хотіла іти у штурмову бригаду бойовим медиком, але в останній момент, коли вони виїхали під Бахмут, сказали, що не візьмуть мене, бо в мене немає досвіду. Потім пробувала в інші бойові підрозділи – теж без досвіду не брали. Мабуть, мене жаліли, бо я дівчина, а досвід – лише привід.
Читайте: Як бійці 102 бригади ТрО відпрацьовують тактичні навчання (ВІДЕО)
Зараз Оля – оператор БПЛА в мінометній батареї. Нещодавно пройшла підготовку за проєктом “Армія дронів” і має сертифікат пілота БПЛА.
Комусь може здатись, що виліт БПЛА на бойове завдання – це те саме, що запустити цивільний дрон десь над містом чи над полем. Але насправді це не так, бойовий виліт – це серйозніше, тут більше відповідальності. Дуже легко втратити дрон, а він дорогий. Потрібно не просто познімати природу, а виконати бойове завдання. Крім того, пункт управління БПЛА – під постійною небезпекою ураження ворогом, – каже Маруся.
Після закінчення війни Оля планує працювати за фахом – істориком.
Історія України надзвичайно цікава і багата на різні події. Але, на жаль, про неї мало хто знає у світі, тому що ворог століттями фальсифікував її, – говорить Маруся. – Маю різні ідеї та проєкти, наприклад, розвивати військову історію, досліджувати окопи, зайнятись тим, щоб було менше чорної археології в Україні, щоб усі артефакти були задокументовані. Одне з моїх хобі – військово-історична реконструкція. Наприклад, ми реконструюємо медика 95 піхотного полку часів Першої світової війни. Ми, група однодумців, просто зібрались і вирішили відтворити певну історичну подію. Якраз перед війною ми відтворювали Різдво в окопах. В Україні військово-історична реконструкція на дуже низькому рівні, нижче, ніж в інших країнах. У них є державні програми, які виділяють на це кошти – у нас це все на ентузіазмі. То ж у нас є над чим працювати, адже у нас дуже багата історія, насичена колоритними персонажами та подіями, і у нас є що показати світові.
Читайте: “Ми очистимо рідну землю від російської пошесті”, – розвідник 102 бригади ТрО «Фізрук»
Війна обов’язково закінчиться перемогою України, каже «Маруся», і ми відвоюємо свої території – там на нас чекають наші співвітчизники.
