Нині, напевно, мало хто із франківців пам’ятає, як п’ять років тому в місті вбили валютника. А галасу тоді було багато. Як мінімум одна родина досі живе цією історією. Бо син п’ять років сидить у СІЗО, без вироку. Справа досі у суді першої інстанції. І другий рік її розглядає суд присяжних, у Франківську це вперше. Роману Струцу загрожує довічне ув’язнення, а рідні криком кричать, що хлопець не винен.
Ще 29 січня 2010 року на вулиці Миколайчука ввечері побили валютника Руслана Макара, вкрали значну суму. Після тижня у лікарні чоловік помер, не прийшовши до тями.
За цей злочин судять Романа Струца, нині йому 26. Всі ці роки він через адвоката пише скарги у Генпрокуратуру, що не вбивав, що міліціонери катували його, аби зізнався у тому, чого не робив. А оперативники, заявляє підсудний, накапали крові вбитого на його одяг, аби мати речові докази. До цього часу суд не брав до уваги слів Романа. Але зараз з’явилась надія, що його виправдають. З Києва мають прийти результати чергової експертизи, на неї дуже сподівається Жанна Струц, мати Романа.
Спочатку розслідуванням цього вбивства займалась слідча група із десяти людей. Ще тоді було багато білих плям. Наприклад, два мобільні телефони вбитого одразу вилучили з матеріалів справи, вбивцю серед знайомих валютника не шукали. Хоча були люди, яким він боргував і які боргували йому, писала сестра вбитого Оксана Зацухна у поясненні оперативникам.
«Справу побиття валютника спершу «шили» Василю Гошовському, знайомому мого сина, – каже Жанна Струц. – 25 березня у Василя вдома знайшли 100 тис.грн. Спочатку він не міг пояснити, звідки гроші. Потім сказав, що їх дав на зберігання мій Роман. Тоді Гошовського чомусь відпустили».
За словами пані Жанни, її сина затримали 31 березня.
«Мене кинули в автомобіль, натягли на голову мішок і повезли у невідомому напрямку», – писав Роман у листі із СІЗО.
Його мама каже, що це був міськвідділ міліції на Бельведерській. А там почалися жахи.
«Між моїми руками та під колінами просунули залізний лом і підвісили мене між двома сейфами, – писав Роман. – Били по голові та нирках пляшками з водою. Коли я приходив до тями, пропонували підписати явку з повинною, що тільки тоді перестануть бити. Між пальцями запхали клапті паперу, підпалили. Час від часу на голову натягували кульок, перекриваючи повітря».
Роман стверджує, що бачив своїх катів і потім дізнався їхні прізвища – оперативники Дудка та Атаманчук. Також у кабінет заходив Василь Фелик (тоді начальник міськвідділу), у цивільному.
«Вдарив мене по обличчю, сказав, що я лишу своє здоров’я у відділку, якщо не підпишу зізнання у злочині. Після приходу Фелика мене катували з особливою жорстокістю», – скаржиться підсудний.
Того ж вечора у відділку між Гошовським та Струцом провели очну ставку. Василь сказав, що знайдені у нього гроші належать Роману. Той заперечив. Усе.
Через дві години після затримання Струца в його квартирі провели обшук. Вдома була мама. Тоді вона ще не знала, що син уже в міліції.
«Із шафи Романа взяли речі чорного кольору, – каже Жанна Струц. – В інших кімнатах нічого не шукали».
«Оперативники Фицик, Олійник, Атаманчук та Прокопчук були свідками та давали покази під присягою, – розповідає адвокат Романа Струца Володимир Соботник. – У суді вони говорили, що передали речові докази слідчому, але не могли сказати, якому саме. Казали, що, напевно, відвезли все у міліцію. Але куди саме – не говорили. Речові докази дві доби перебували невідомо де».
Ростислав Прокопчук тоді був оперуповноваженим карного розшуку, зараз – начальник міськвідділу міліції.
«Я не збираюся щось коментувати», – неодноразово повторював він «Репортеру», але потім таки говорив.
«Я проводив обшук за дорученням слідчого. Усі покази давав у суді. Я мав стосунок тільки до обшуку Романа Струца. Якщо у чомусь винна міліція, то у цьому розберуться певні органи».
Прізвище слідчого, якому Прокопчук передав речові докази у цій справі, він пригадати не зміг. Не згадав і те, які саме речі вилучив із дому Струца.
Зі слів адвоката Соботника, начальник міліції Василь Фелик направив вилучений одяг Романа у науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при облуправлінні МВС.
«Фелик не мав права проводити якісь дії із речовими доказами поза слідством, бо справа перебувала у провадженні слідчого, – пояснює адвокат. – Того ж дня слідчий призначив експертизу, навіть не бачивши тих речей».
За словами Володимира Соботника, експертизу зробили з величезною купою порушень. За дві доби, маючи кров потерпілого, міліціонери могли самі просто накапати кров убитого на одяг Романа.
Лише зараз у Києві проводять експертизу для визначення походження тих слідів крові. 2999 грн. за столичні досліди заплатила мама підсудного. Якщо незалежні експерти доведуть, що кров потрапила на одяг не під час бійки з валютником – Романа Струца можуть виправдати.
«Я знаю, що всім цим керував Фелик. Але я не шукаю винних, – каже Жанна Струц. – Жінки, сини яких були у СІЗО з Романом, не раз дякували мені за те, що він змінив їх на краще. За ґратами його називають Радик, бо він завжди розвеселить. Сварить хлопців, якщо матюкаються у камері. Змушує їх займатися спортом, аби дурне у голову не лізло. Може, так все мало статись, аби він там змінив чиєсь життя».
Наступне судове засідання – 18 червня о 10:30.
У матеріалах справи Романа Струца ще багато відкритих питань і гучних прізвищ.
