Birdwatching або «спостереження за птахами» – один із найпопулярніших видів еко-туризму у світі.
Він передбачає гуманне полювання за птахами – з біноклем та фотокамерою. Ним можна зайнятися й у Дністровському каньйоні. Для туристів є спеціальні маршрути, а любителі можуть годинами засідати у траві, слухати спів пташок і чекати влучного моменту, пише Репортер. Дністер
Дружба з природою
«Захоплення спостереженням за природою в мене розпочалось дуже давно, але досліджувати детальніше флору й фауну почав, коли став директором природоохоронної установи, – говорить Михайло Ковтун, директор Дністровського регіонального ландшафтного парку імені Сергія Дідича. – Одне із захоплень – спостереження за птахами. Адже Дністровський каньйон дуже багатий на водоплавних, хижаків і птахів, що живуть поруч з людьми. Але ми на них практично не звертаємо уваги. Раніше для мене було п’ять видів птахів, а тепер, коли ми зробили інвентаризацію, їх виявилося 208».
За словами Ковтуна, цікаво досліджувати, де і як гніздяться птахи. Особливо у весняний час, коли у них триває шлюбний період. Усі вони перевтілюються, робляться красивішими, міняють свої барви.
«В Україні нараховується 426 видів птахів – це ті, що були зафіксовані, й у більшості там, куди ще не дійшла рука людини, – розказує директор парку. – Одним із таких місць якраз є наш каньйон. Тут птахи можуть почуватися у безпеці та спокійно виховувати свій виводок. Кліматичні умови дозволяють комфортно проживати на Дністрі цілим популяціям деяких видів».
Читайте: Все онлайн. Як у Франківську батьки зможуть контролювати харчування дітей у школах
Приділяти окремо час, щоб спостерігати за птахами, каже Ковтун, йому немає сенсу. Адже він це робить кожного разу, як приїжджає до каньйону. Окрім флори, яку досліджують та описують, птахи зустрічаються завжди. Для того, аби їх розрізняти, потрібно бачити й чути вживу. А турбота про птахів розпочалася три роки тому, коли в Дністровському каньйоні зупинилася ціла зграя лелек. Тоді їм допомагали перезимувати, годували, доглядали.
«Birdwatching – спостереження за птахами не вимагає спеціалізованого екіпірування, – говорить Ковтун. – Кожна людина може собі придбати бінокль або монокуляр. Якщо вирішили зайнятися дослідженням, то потрібна хороша фотокамера. Ну, і наостанок – зручне взуття, одяг, бажано трекінговий, бо доводиться багато ходити. Є декілька стилів спостереження – ходити й просто роздивлятися, прислухатися, або ж годинами засідати на певній локації та спробувати зловити певний вид птаха. Визначити, де буде той чи інший птах, можна по гніздах, за співом, за певними умовами – суха чи волога місцевість, за попередніми спостереженнями. Але для цього, звісно, потрібно мати мінімальні знання про пташок. Щоб природа була дружньою до нас, потрібно дружити з нею».
Коли двічі побачив одну пташку, каже директор парку, починаєш регулярно ходити в певне місце, бо з’являється така собі ідея «фікс» – хочеться зробити гарний знімок. За спеціальністю Ковтун не біолог й на початках було важко, бо навіть не знав, з чого почати. Але розпитував друзів-орнітологів про того чи іншого птаха, багато читав, досліджував, і в якійсь мірі ним став.
Не турбуйте нас
«За час своїх досліджень у каньйоні я особисто бачив понад 100 видів птахів, близько половини з усіх раніше тут зафіксованих, – розповідає Михайло Ковтун. – Є й такі рідкісні види, що ми не будемо на публіку відкривати їх місце гніздування. Бо деякі з них на межі зникнення, а деякі відновлюють свою популяцію. В парку є багато волонтерів, які допомагають нам досліджувати й турбуватися про птахів. Ми хочемо всією адміністрацією разом із державними органами створити для них добрі умови – не вирубувати ліс, не палити суху траву. Бо треба розуміти, що деякі території мають залишатися дикими й доступ до них мусить бути просто обмежений».
У Дністровському каньйоні, наприклад, є дев’ять видів дятлів – три з яких чорні. Аби їх розрізнити на звук, потрібно тихенько підібратися, засісти й слухати. Досвідчені фахівці можуть відрізнити дятлів навіть по стуку в дерево – в кожного з них різна інтенсивність та сила удару дзьоба.
Читайте також: Ковідні іспити. Як звільнення школярів від ДПА вплине на вступ до вишів
«Бувало й таке, що декілька днів поспіль виїжджали на певну локацію, щоб зустріти синицю вусату (panurus biarmicus), – каже Ковтун. – По звуку я чув, що вона десь там є. Друзі орнітологи також казали, що чули, але нікому не вдавалося її побачити. Ми чекали там дві години й марно. Я вирішив трохи схитрувати й прикликати її – знайшов в інтернеті звук співу цього птаха і – вийшло! Через якийсь час шість самців і дві самки почали кружляти над нами. Окрім цього, є ще один спосіб – підгодувати птаха. Але прикорм має бути не пересмажений і не пересолений, більш такого природного смаку. В цьому виді туризму не має бути зайвих звуків чи рухів. Пташка має зрозуміти, що ми їй не нашкодимо, що ми друзі».
За словами Михайла Ковтуна, риба – це кормова база для птахів. І враховуючи велику кількість браконьєрів, сіток, що розкинуті по річці, люди зовсім ні над чим не задумуються. Деякі види птахів від браконьєрства можуть зовсім зникнути. А з іншого боку, якщо природа сама не вирівнює популяцію певного виду, тоді один з них починає домінувати над іншим.
«Наприклад, баклан, якого в каньйоні є дуже багато, може розмножуватися за рахунок штучно зарибнених водойм, – говорить директор парку. – На нього немає хижака й кількість бакланів у природних умовах практично не скорочується. Але я за те, що природа сама може вирівняти популяцію. Той самий Дністер, що виходить з берегів через паводок, може також скоротити її. На цій території також є багато червонокнижних видів птахів – понад 80, в основному ті, що мігрують. Це ще одна причина, через яку ми дуже хочемо популяризувати у каньйоні birdwatching».
Головне – не нашкодити
«Якраз основне із завдань парку – це створення сприятливих умов для птахів, – каже Ковтун. – Також сюди паралельно входить туризм і відпочинок усіх гостей парку. Ми якраз проєктуємо мережу екологічних стежок і маршрутів для того, щоб показати людям, наскільки каньйон багатий та наскільки там різноманітна природа. Але й водночас цим ми хочемо відвести туристів від певних ділянок, які мусять бути незайманими. Сюди входять також і тематичні стежки, де в певний період часу можна буде спостерігати за первоцвітами, за певними видами птахів, при цьому не турбуючи їх».
Наразі у парку є створені чотири маршрути, а в планах ще є декілька стежок берегом Дністра протяжністю 5-7 км. Також планують збудувати чотири орнітологічно-оглядові вежі, звідки можна буде дивитися за птахами. Цей пункт призначений як для туристів, так і для дітей шкіл, що зможуть ходити на екскурсії та дивитися за фауною та флорою рідного краю.
«Щоправда, ще не придумали назву для проєкту, – посміхається директор парку. – Вона має бути пізнавальна, сучасна та, звісно, запам’ятовуватись. Дуже хочемо закласти для цього виду туризму певну базу, аби в подальшому бачити, куди рухатись. Я радий, що є багато людей, яким це подобається, які підказують і допомагають. Багато знайомих вже телефонують і прямо запитують: «Де нам побачити цього птаха?». Ми зробимо ще довідник з усіма 208 видами птахів каньйону, з короткими описами та гарними фото. Роздамо їх місцевому населенню, щоб виховати культуру. Бо все починається з поваги до природи і птахів».
Автор: Богдан Мисюк
Comments are closed.