Медики 78 батальйону не носять білих халатів, але вони завжди напоготові допомогти, врятувати, полікувати і просто підтримати добрим словом. Справжні ангели, які працюють у Гуляйполі, розповіли на фейсбук-сторінці підрозділу, пише Репортер.
Юрко, Володя та Богдан в місцевій лікарні практично цілодобово. Щодня до них звертаються за допомогою не тільки бійці батальйону, але і місцеві мешканці, яких залишилося в місті не так і багато. Переважно це літні люди.
Гуляйполе ні на день не припиняє потерпати від ворожих обстрілів. Цивільних лікарів тут суттєво поменшало від початку війни, відтак навантаження впало на військових медиків.
Зараз Гуляйпільська лікарня стала своєрідним пунктом підтримки, де можна за потреби зарядити телефони, випити чаю чи кави, щоб зігрітися, скористатися сховищем в разі ракетної небезпеки або просто побути серед людей. І це незважаючи на те, що приміщення лікарні вже неодноразово потрапляло під артилерійські обстріли противника. Оскільки ні газу, ні електрики в місті нема вже давно, доводиться користуватися величезним генератором, – йдеться у дописі.
Фельдшер Василь і санінструктор Сашко працюють і живуть в медичному пункті. Щодня до них звертаються бійці з різноманітними скаргами на здоров‘я. Зазвичай це застуди, запалення, загострення хронічних захворювань та дрібні травми.
Читайте також: «Діти навіть не плакали». Начальниця поїзда Галина Соловей про перші евакуаційні рейси (ФОТО, ВІДЕО)
Військові медики надають кваліфіковане обстеження, рекомендації щодо лікування і – в разі підозри на щось серйозніше – направлення на дообстеження до профільних спеціалістів у «велике місто». А ще в медпункті завжди запропонують попити щось тепленьке з печивом і пригостять добрячою порцією відбірного армійського гумору.
Також в медичному пункті бійці гарантовано отримують вже готові, ретельно підібрані для них ліки, котрі передають волонтери. Аптеки в Гуляйполі не працюють.
Читайте також: «Діти навіть не плакали». Начальниця поїзда Галина Соловей про перші евакуаційні рейси (ФОТО, ВІДЕО)
Буває, що хворим воїнам ніяк не можна продовжувати лікування на передовій, в окопах, оскільки їхні захворювання вимагають певних умов і постійного професійного догляду. На такий випадок поблизу Гуляйполя було розгорнуто цілий батальйонний лазарет. Керує ним фельдшер Василь з позивним “Мамай”.
Василь став легендою батальйону, коли в час загострення ситуації на нашому напрямку вивозив з поля бою поранених бійців. І це на різних видах транспорту, по бездоріжжю, вдень і вночі та під майже безперервними ворожими обстрілами. Кожен, хто в ті дні перебував на позиціях, або чекав з нетерпінням свого рятівника, або слідкував по рації за переміщенням Мамая і тримав за нього кулаки, – пишуть на сторінці підрозділу.
Зараз у Василя трохи спокійніша робота. Допомагає йому в цьому фельдшер Ігор, і разом вони справді успішна команда, яка дбає не тільки за фізичне здоров‘я своїх пацієнтів, але і за їхнє психічне умиротворення.
