Тетяна Соболик Нарікання від покупців, що їх обдурюють у магазинах та на ринку, чуємо доволі часто. Вони можуть адресуватися як продавцям, так і виробникам, і стосуватися «мокрої» ковбаси, рослинного жиру в маслі чи картопляної палочки у хлібі. Хтозна, чого і скільки має бути у харчах. І чи знаєте ви, наприклад, скільки має бути глазурованої кірки у замороженій рибі?Один із читачів поскаржився на те, що в супермаркеті йому продали заморожену рибу з величезним відсотком льоду. Купив — 485 г, розморозив — 300?г. Відтак «Репортер» вирішив довідатися: чи обдурюють івано-франківські торгові мережі покупців, і як часто таке відбувається?
Контрольна закупка
Обрали «Фаворит», «Арсен» та «Велику кишеню». Для точності та коректності випробувань необхідно було купити одну і ту ж саму рибу (чи морепродукт). За асортиментом усіх трьох співпало лише заморожене філе кальмара. Тож, купили: у «Фавориті» — 0,472 г, у «Великій кишені» — 0,528 г, в «Арсені» — 0,798?г. Покупки відвезли до Івано-Франківського науково?виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації. Там протягом декількох днів відбувалися випробування.
Результати виявилися передбачуваними. Адже, як зазначає начальник випробувального центру державного підприємства «Івано-Франківськстандартметрологія» Володимир Соколовський, усі види риби, на які скаржаться покупці, мають порушення з масою глазурі. Більше того, такі порушення можуть становити й до 30?40?%! Очевидно, саме про це і говорив наш читач.
Згідно з технічними нормами, замороженого кальмара виготовляють у глазурованому та неглазурованому вигляді. Глазур, якщо така є, має бути у вигляді льодяної кірки, що рівномірно покриває поверхню блока та не повинна відставати під час легкого постукування. А маса глазурі повинна бути від 2 до 4?% відносно маси продукту.
Дивує той факт, що із трьох обраних нами магазинів не виявилося жодного, який би дотримувався технічних норм. Адже через кілька днів результатами випробувань було встановлено, що маса глазурі по відношенню до маси глазурованого філе зразків, які «Репортер» придбав у «Фавориті» та «Арсені», була майже однаково завищеною — 6,5?% та 6,9?% відповідно. А у «Великій кишені» результати виявилися значно вищими — 17,3?%. Це означає, що вага глазурі в декілька разів перевищила допустиму норму. Що ж має робити в цьому випадку покупець?
Що робити?
Як зазначає начальник управління захисту прав споживачів Ярослав Ходан, якщо покупець помітив такі порушення, то мав би спершу звернутися до менеджера чи директора торгового закладу. Який зобов’язаний зняти партію продукції з продажу і відшкодувати споживачеві кошти за куплений товар, якщо той бажає його повернути. «Якщо ж вони відповідним чином не реагують, то споживач має право звернутися до нас в управління», — зазначає Ходан.
Він наголошує: якщо та чи інша скарга підтвердилася, то їхнє управління внаслідок перевірки та встановлення факту порушення притягує до відповідальності торгові заклади. До речі, відповідальним у цьому випадку є як директор магазину, так і господарюючий суб’єкт — підприємство. Відтак вони накладають адміністративне стягнення на посадову особу (від 100 до 200 грн. в залежності від порушення) і економічну санкцію на господарюючий суб’єкт, яка залежить від величини партії товару (може сягати кількох тисяч гривень).
На принципі
Нині кожна фізична особа має право зробити випробування покупки. Втім, якщо це робити без управління захисту прав споживачів, то послуги «Івано-Франківськстандартметрології» треба оплачувати із власної кишені. Адже ця установа є госпрозрахунковою, відтак мусить як заробити собі на зарплату, так і придбати реактиви.
«Нещодавно мама принесла дитячу іграшку, яку купила на секонді, а в дитини на неї алергія, — розповідає Володимир Соколовський. — Вона заплатила 300 гривень за випробування, тоді як сама іграшка коштувала п’ять. Виявилося, що в набивці був формальдегід, вміст якого значно перевищував норму, і кольоровий чубчик іграшки, де в декілька разів перевищено вміст міді».
Частіше споживачі, щоб не платити за випробування, звертаються зі скаргою в управ-ління захисту прав споживачів. Відтак, якщо до справи залучається їх інспектор, то людина вже ні за що не платить.
До речі, в Івано-Франківській області найбільше скарг на виробників хлібобулочних та молочних продуктів. У хлібах найчастіше знаходять картопляну палочку. Або ж споживачі скаржаться на підірвану кірку хліба, яка виникає через неправильний режим теплової обробки.
Якщо ж мова йде про молокопродукти, то там найчастіше знаходять рослинний жир. Слід зазначити, що наявність 10?% того жиру на смак не відчуєш, хіба виробники «обнагліють» настільки, що дадуть 30?40?%. Це в той час, як ані в маслі, ані в сметані, ані в кефірі взагалі не дозволяється вміст рослинного жиру.
Зрештою, працівники «Стандартметрології» в одній лише магазинній сметані можуть знайти і крохмаль, і різноманітні загущувачі, і заміну тваринного жиру на рослинний, і поганий рівень кислотності тощо. А у творожній масі можна знайти невідповідність частки жиру з тим показником, який вказано на упаковці.
Без стандартів
Про те, що в нашій країні нема сучасних стандартів для виробництва ковбаси, повторювати, мабуть, не слід. Адже ця проблема і так на слуху. Тому «Івано-Франківськстандартметрологія» нині працює або по радянських гостах на ковбасні вироби, або за технічними нормами виробника, які ті самі під себе реєст-рують.
Нині всі скарги на ковбасні вироби є, як правило, повністю підставні. Там, до прикладу, можна знайти підвищений вміст вологи — аби ковбаса була важчою. При цьому вона зберігається гірше. Можна знайти заміну компонентів ковбаси, наприклад, того ж самого крохмалю.
Зрештою, як зазначає Володимир Соколовський, поки що в Україні підлягають обов’язковій стандартизації лічені продукти. З молочних — масло і сир, із м’ясних — сирокопчена та сиров’ялена ковбаса, з кондитерських — певні види цукерок. (Недавно з переліку вивели шоколад). Підлягає сертифікації також: уся консервна м’ясна група, консервовані овочі, олія, води, алкоголь. Все. Наприклад, жоден майонез в Україні не сертифікується.
Напевно, таке робиться, аби українському виробникові жилося трохи легше. Лише шкода, що забули про споживача…
Comments are closed.