Надія Шегда Сталося. До 100?річчя від дня народження Степана Бандери 1 січня на Європейській площі в Івано-Франківську відкрито меморіальний комплекс із пам’ятником легендарному провідникові ОУН (автор — львівський художник Микола Посікіра).За приблизними підрахунками на відкритті було майже вісім тисяч люду. Звучали повстанські пісні, слова привітань. Участь в урочистостях взяли народні депутати Роман Ткач, Василь Червоній, Іван Заєць, Євген Гірник, Зіновій Шкутяк, лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок, онук Бандери Степан, духовенство, влада міста та області. Попри очікування, не приїхав Віктор Ющенко. Подейкують, що саме відсутність президентського указу про присвоєння Бандері звання Героя України стало причиною того, що глава держави не відгукнувся на запрошення івано-франківської влади. Може таким чином Віктор Ющенко вирішив уникнути відповіді на запитання «Чому?»…
Під пильним оком СБУ
Наразі для відвідувачів меморіального комплексу запропоновано дві експозиції — «Пантеон слави» (окремі полотна — 21 портрет діячів ОУН написані місцевими художниками) і фотовиставка. Збираючи по архівах інформацію про Миколу Міхновського, Євгена Коновальця, Василя Бандеру, Миколу Твердохліба, Миколу Дяченка та інших, науковці намагалися дослідити посади, які обіймали ці люди, і зібрати якомога більше інформації, аби до кожного портрету зробити відповідну анатоцію.
На спорудження пам’ятника і меморіального комплексу витратили серйозні кошти. За словами начальника управління внутрішньої політики Івано-Франківського міськвиконкому Ігоря Кінаша, «спершу йшлося про 15 млн. гривень, але вклалися у 8 млн».
Надалі йдеться про створення фільмотеки, залучення активної творчої молоді для генерації цікавих ідей. Як стверджує Ігор Кінаш, готується рішення про створення окремої комунальної структури, яка буде займатися меморіальним комплексом. Є приміщення, потрібен штат для вирішення господарських проблем, що вже виникають.
Щодо охорони меморіалу, то, за словами того ж пана Кінаша, нині комплекс знаходиться під пильним оком СБУ. Виведено декілька камер відеоспостереження. Встановлено додаткове освітлення, цілодобово чергує міліцейський пост.
…Прорахунки організаторів урочистого відкриття були цілком очевидними. Підсумовуючи висловлювання присутніх, як молоді, так і людей поважного віку, зазначимо: всі опитані зійшлися на тому, що лише озвучення було якісним. А от як і де люди мали стояти, слід було продумати. Варто було зорганізувати так звані «лінії коридору» (проходи), продумати підвищення для речників. «На жаль, ми є істинно радянськими людьми, — зауважив один з присутніх колишніх політв’язнів. — Перш за все надаємо слово начальству, а далі — як кому пощастить. Хоча пріоритет у виступах мав надаватися тим, хто має приналежність до родини Степана Бандери».
На малій батьківщині
До речі, на урочистому віче у Старому Угринові, яким розпочалися святкування першого січня, з організацією теж були проблеми. Наприклад, з торгівлею сувенірами. «Це пахло спекуляцією іменем Бандери», — такою була думка молодого вчителя-історика, одного з присутніх на віче.
Музей Степана Бандери у Старому Угринові — філіал музею визвольних змагань Прикарпатського краю, що знаходиться в Івано-Франківську. За кошторисною документацією на цьогорічну реекспозицію облрада виділила 215 тис. грн. «Якщо матимемо ще 50 тисяч, то покажемо ліс (вже маємо інсталяції), підпільну друкарню», — каже директор музею визвольних змагань Степан Каспрук.
За безпосередньої участі науковців музею впродовж року здійснювалось відтворення первісного вигляду хати-плебанії, у якій жила сім’я Бандерів. Єдине, чого не вдалося поки що зробити, — зібрати ту бібліотеку, яку мав отець Андрій Бандера (понад 270 томів). Згодом планується відновлення пасіки. Також працівники музею розповіли, що в івано-франківському обласному архіві науковці знайшли відбитки пальців Степана Бандери, які були зроблено у 1934 році, коли його засудили в тодішньому Станиславові. Незабаром музеєві планується передати копію посмертної маски, яка виготовлена за сприяння організації КУН.
«Той благоустрій, який я побачив у Старому Угринові, то для нашої родини справді дарунок і ми, українці, маємо чим гордитися, — розповів газеті «Репортер» Степан Бандера-молодший. — Документи, які віднайшли, оформлення… все, що там є, можна сміливо назвати світовим рівнем. Є достатньо матеріалів і речей, які допоможуть людям розуміти правду без нав’язувань якоїсь ідеологічної точки зору. Це найкращий спосіб посприяти розумінню постаті Степана Бандери. Держава справді зробила вагомий вклад у вшанування пам’яті Бандери. Хотілось би, щоб і у франківському музеї ця сторінка української історії була гідно представлена».
Найкращий пам’ятник
Якщо зазирнути на сторінки Інтернету, де на форумах ведуться дискусії навколо постаті Бандери, то можна знайти багато найрізноманітніших відгуків: від героя до бандита та прибічника фашизму. Бандера-молодший каже, що і йому не раз доводилось чути зневажливі закиди щодо свого імені та прізвища. «Це погляд на історію крізь дуже вузьку призму із нерозумінням того, що їхньою метою була українська самостійна соборна держава, — каже онук провідника ОУН. — Іншими словами, можна сказати, що вони мріяли, щоб збірна України з футболу змагалася у чемпіонаті світу під синьо-жовтим прапором. Я думаю, що найкращий пам’ятник Степанові Бандері та його поколінню — це сильна процвітаюча Україна, де її громадяни живуть за всіма європейськими стандартами: соціальними, економічними, політичними, культурними. Тільки тоді вона буде в повазі цілого світу і у першій десятці найкращих країн».
