На черговій сесії Івано-Франківської міської ради депутати затвердили нову редакцію Положення про електронні петиції. Цьому передувала боротьба громади за право впливати на рішення влади.
Усе почалося у квітні, коли петиція за відставку Руслана Марцінківа за лічені дні набрала необхідні голоси. Сайт мерії натомість накрила лавина абсурдних звернень. Спроба чиновників збільшити кількість потрібних для розгляду петицій підписів та врізати терміни їх збору до двох тижнів викликала шквал критики і змусила мерію відступити.
Нагадуємо, як розгорталися події та які зміни внесли до Положення про електронні петиції в новій редакції, пише Репортер.
Від комуналки до відставки
До квітня 2026 року франківський сайт петицій мешканці переважно використовували, аби достукатися до влади щодо буденних проблем. Вони просили про ремонт доріг чи мосту, нові світлофори біля шкіл, смітники чи облаштування пандусів.
Були й спроби через петиції вплинути на хаотичну забудову міста. Наприклад, у липні 2025 року франківці зібрали 304 підписи з 250 необхідних під петицією про запровадження мораторію на будівництво в центральній частині Франківська будинків вище 5 поверхів. Нагадаємо, що тоді ж на громадських слуханнях мешканцям представили проєкт забудови центру міста 16- і 24-поверховими будинками.
Відповідь на цю петицію за підписом секретаря міської ради Віктора Синишина була, що «будівництво об`єктів містобудування здійснюється на підставі чинної містобудівної документації на місцевому рівні».
У серпні 2024 року мешканці зібрали 336 підписів під петицією про мораторій на будь-яку забудову на зелених зонах біля міського озера. Петиція виникла через оголошення інвестиційного конкурсу на нове будівництво на одній з останніх вільних ділянок біля озера під виглядом реабілітаційного центру для військових.
Відповідь на цю петицію готував заступник міського голови Олександр Левицький. Він повідомив, що «оголошення інвестиційного конкурсу – це намір ініціювати побудову реабілітаційного центру для захисників/захисниць України, які мешкають, або лікуються в місті. При затвердженні умов інвестиційного конкурсу будуть розглянуті всі пропозиції від мешканців громади, які надійдуть в установленому порядку».
Відповідно до проєкту будівництва, 75% майбутньої забудови – це мали бути комерційні приміщення для бізнесу. Решта – для безкоштовної реабілітації ветеранів, яку оплачуватимуть ці підприємці. І врешті, після численних акцій проти будівництва біля озера, збору сотень підписів і навіть сутички, коли до лікарні потрапив ветеран та активіст Андріан Волгін, міськрада скасувала інвестиційний конкурс на будівництво приватного реабілітаційно-оздоровчого комплексу.
А 19 квітня цього року на порталі петицій з’явилося звернення про дострокове припинення повноважень міського голови Руслана Марцінківа. Автори вимагали відставки через неналежне виконання обов’язків. «Просимо депутатів міської ради прокоментувати можливість проведення історичних паралелей між теперішьною “Командою Марцінківа” та “Сім’ї” часів президентства Януковича, оскільки на думку громадськості дані системи дуже схожі між собою», – йшлося в петиції (збережено орфографію оригіналу – Ред.).
Буквально за чотири дні петиція набрала необхідні голоси, зупинившись на позначці у 385. Наступного дня, 24 квітня, була зареєстрована контрпетиція – на підтримку Марцінківа. Вона звучала так: «Не приймати рішення про усунення Руслана марциекина під час війни.як діючий мер він дуже багата робить для міста» (тут теж орфографія збережена – Ред.).
А далі увімкнулася технологія «абсурдизації».
Як інструмент демократії перетворювали на смітник
Одразу після того, як на порталі з’явилась петиція з голосами проти мера, платформу буквально завалило шквалом безглуздих та спамерських закликів.
Там було: запросити Криштіану Роналду до місцевого ФК «Прикарпаття», створити комунальне підприємство знайомств «Романтика», збудувати пам’ятник жабі чи відзначити грамотою гендерної рівності старий підземний туалет на Незалежності.
Усі ці запити зводили ідею електронних петицій до абсурду. Бо коли звернення про порятунок зелених зон опиняється в одному списку з «патрулями моралі» чи «легалізацією інтим-індустрії в Івано-Франківській ОТГ» реальний протест втрачає свій голос.
Як пояснює керівник секретаріату міської ради Станіслав Козлов, попри прописану в положенні обов’язкову модерацію петицій, по факту вона не працювала через технічний збій.
На сайті не працював раніше той запобіжник, який дозволяв нам спочатку побачити петицію, а потім її оприлюднювати. Зараз на основі нового положення ми напрацьовуємо механізми на сайті, щоб петиції проходили модерацію. На днях ці технічні моменти будуть виправлені, – говорить Станіслав Козлов.
15 травня на 61 позачерговій сесії міськради петицію про припинення повноважень міського голови Марцінківа винесли на голосування депутатів. Перед початком розгляду петиції Руслан Марцінків та його найближче оточення – представники партії «Свобода» – заявили про конфлікт інтересів.
Депутат міськради від «Європейської Солідарності» Олексій Петечел поцікавився, чому питання взагалі винесли в зал, адже петиція юридично не може запустити процедуру складання повноважень. На що отримав відповідь від керівника секретаріату міської ради Станіслава Козлова, що розгляд передбачений самим текстом звернення, тож треба голосувати. Результат виявився прогнозованим – жодного голосу «за».
2 червня у Франківську провели громадські слухання, на яких обговорили зміни до Положення про електронні петиції. Найбільше обурення викликав пункт, в якому влада пропонувала радикально підняти планку: збільшити кількість підписів із 250 до 500, а термін збору обрізати з 90 днів до двох тижнів.
Станіслав Козлов аргументував це «вирівнюванням норм» із сусідніми містами та зростанням населення громади. Натомість громада такі новації на слуханнях не підтримала. А згодом і міський голова Руслан Марцінків в одному з ефірів пообіцяв, що скандальні зміни вносити не будуть.
На черговій сесії міськради 5 червня депутати проголосували за нову редакцію Положення, яке регулює розгляд електронних петицій у Франківську. Основні вимоги – 90 днів на збір і 250 підписів – лишили незмінними.
Що таки змінилося
У Положенні 2015 року петиції розглядав експертно-аналітичний відділ міськради. Тепер ці повноваження офіційно закріпили за Секретаріатом міської ради.
Також раніше була передбачена двоетапна перевірка. Спочатку адміністратор мав два дні, аби перевірити текст петиції. А потім міський голова мав ще три робочі дні, щоб особисто дозволити або заборонити оприлюднення. Як бачимо, ця перевірка на ділі не працювала. У 2026 році процедуру скоротили – секретаріат самостійно перевіряє та публікує петицію протягом двох робочих днів.
Згідно з редакцією Положення 2015 року, розгляд петиції, що набрала голоси, розпочинався одразу і тривав не більше 10 робочих днів від дня її реєстрації. У Положенні 2026 року інформація про початок розгляду оприлюднюється протягом 3 робочих днів після збору підписів. І вже від цієї дати відраховують 10 робочих днів на розгляд.
Обидва документи дозволяють продовжити розгляд до 30 днів, якщо проблему неможливо вирішити негайно. Проте у 2015 році окремо прописували автоматичне збільшення терміну на кількість днів, необхідних для офіційного оприлюднення проєктів рішень ради чи виконкому. У 2026 році цю норму прибрали. Натомість зазначили, що у разі винесення питання на сесію чи виконком, розгляд відбувається на найближчому пленарному засіданні.
Якщо раніше міська рада надсилала відповідь із переліком заходів чи відмовою, то тепер вона або підтримує, або не підтримує петицію. І в разі підтримки може давати посадовцям прямі протокольні доручення. Також додали обов’язок публікувати окреме оголошення про результат голосування на офіційному сайті ради.
У редакції 2026 року з’явилася абсолютно нова вимога до ведення архіву. Інформація про кількість отриманих підписів і строки їх збору тепер має обов’язково зберігатися щонайменше три роки з моменту оприлюднення.
Раніше ініціювати петицію могли як окремі особи, так і об’єднання. А у 2026 році згадку про громадські об’єднання як авторів повністю викреслили з розділу про Порядок подання електронної петиції.
Закон не передбачає об’єднань. Тобто так чи інакше на сайті реєструється фізична особа і фактично вона подає від свого імені петицію. Таких випадків, коли би громадське об’єднання реєструвало петицію не було. Це все одно була фізична одна особа, – пояснює Станіслав Козлов.
Старе положення гарантувало автору петиції право бути запрошеним на сесію, представити свою ініціативу та виступити з офіційною доповіддю перед виконкомом чи депутатами. Також міськрада була зобов’язана провести громадські слухання, якщо така вимога була в тексті петиції.
У новій редакції 2026 року розгляд спростили до загальних посилань на Закон України «Про звернення громадян».
Однак Станіслав Козлов запевняє, якщо мешканці громади хочуть провести слухання чи виступити з доповіддю про проблемне питання – потрібно лише прописати це у самій петиції.
Наразі у міській раді працюють над технічним покращенням сайту петицій. Як пояснює Станіслав Козлов, реєстація стане простішою. А також буде введена верифікація людей через BankID. Коли чекати на покращення – керівник секретаріату сказати не може. Та попри те, що технічні роботи тривають, сайт працює.
У підсумку колишній поріг у 250 голосів громада відстояла, а верифікація через BankID та модерація дійсно закриють шлях для шквалу безглуздих петицій. Водночас через вилучення норми про громадські слухання, виступ на засіданні виконкому чи міськради, будь-яку незручну тему можна буде закрити відпискою.
Авторка: Ольга Суровська
