Війна

Відродження у Річці

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

або як сільська рада ізолювала людей від телебачення Марія Гаврилюк   Відомі ясновидці у свій час передвіщали, що настане час духовного відро­дження людства. За трактуванням пророцтв Нострадамуса, не виключено, що країною, з якої почнеться це відродження, може стати Україна. Ясновидиця Ванга також пророкувала, що «Русь знову стане великою імперією, перш за все — імперією духу». Очевидно, духовне просвітлення має початися в селі Річка Косівського району, де 5 січня цього року припинили трансляцію телевізійних програм, таким чином відрізавши мешканців села та околиць від зовнішнього світу. Тому людям не залишилося нічого іншого, крім молитов, медитації та духовного просвітлення протягом різдвяних свят і надалі.

 

Івано-Франківська філія Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (КРРТ) повідомила про необхідність припинення ретрансляції телеканалів у зв’язку із відсутністю юридичного права на майно ретранслятора. У чому справа? Адже ретранслятор у селі Річка обслуговував понад 20 тисяч населення Верховинського та Косівського районів. Тобто надавав послуги по ретрансляції телевізійних програм «УТ-1», «1+1» та «Інтер». Кому не вистачало цих програм, той купував супутникову «тарілку». Але сільська рада села Річка, напевно, вирішила, що і трьох безкоштовних програм для селян забагато…

 

Трохи історії

Ретранслятор у селі Річка був зданий в експлуатацію 1986 року за рішенням виконкому івано-франківської облради, при дольовій участі районних та обласних підприємств. У тому числі й обласного радіотелевізійного передавального центру (ОРТПЦ), який нині й називається Івано-Франківською філією КРРТ. Як пояснює керівництво філії, все будувалося господарським способом: РЕМ споруджував електричну лінію, дорожнє управління ? дорогу, нафтовики ? телевежу, а ОРТПЦ забезпечувало об’єкт обладнанням. Часи були радянські, відповідно ретранслятор (телевежа БМ-4 і технічна будівля) належав державі.

На початку 1990?х об’єкт перейшов у власність сільської громади, розпорядником стала сільська рада на чолі з головою. Проте його і надалі обслуговував обласний ОРТПЦ, не маючи на це жодних юридичних прав — на свій страх і ризик. З 2003 року керівництво ОРТПЦ почало вести переговори з сільською радою про оформлення користування цим об’єктом. І через рік рішенням Річківської сільради ІФ ОРТПЦ отримав дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки. Було також затверджено Акт на право постійного користування земельною ділянкою для обслуговування будівель і споруд РРС-Річка. Зауважимо, що самі будівлі поки що залишалися власністю сільської ради.

Керівництво підприємства неодноразово зверталося до голови сільради з пропозиціями взяти на баланс або оформити довгострокову оренду на телевишку та технічний будинок, без яких неможливо надавати послуги ретрансляції. Відповіді не було.

 

Конфлікт

Зрозуміло, що якщо підприємство експлуатує об’єкт з 1986 року, то для підтримання його у справному стані вкладаються значні кошти: на поточні ремонти будинку, на обстеження та профілактичний ремонт конструкцій телевежі. І керівництво таки сподівалося, що з дня на день право на користування цими об’єктами вдасться оформити юридично.

У квітні 2007 року, у зв’язку з реорганізацією, ОРТПЦ змінив назву на Івано-Франківську філію Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. І вже керівництво філії Концерну знову звернулося до голови сільради з пропозицією укласти договір дострокової оренди щодо цілісного майнового комплексу ретранслятора, запропонувавши початкову плату за орен­ду в сумі 2,5 тис. грн. щомісячно. А це, погодьтеся, пристойні гроші для простого прикарпатського села, більшість з яких є дотаційними.

За словами заступника начальника філії Концерну Ярослава Люховського, голова сільради села Річки Марія Копчук дуже зраділа і обіцяла розглянути це питання на наступній сесії сільської ради: «Вона одразу погодилася. Хоча ми висловили початкову ціну», — розповідає Люховський. Але із прийняттям рішення сільська рада зволікала і тягнула час. Та кота у мішку не сховаєш. І врешті-решт з’ясувалося, що ще у липні 2004 сільська рада передала ретранслятор в оренду у повне тимчасове володіння терміном на 10 років приватній фірмі «Назіс», навіть не попередивши при цьому телевізійників, які 20 років користувалися об’єктом.

Зазвичай такі підпільні договори приховують у собі якісь хитрі схеми дерибану. Втім, договір, який уклала сільська рада з фірмою «Назіс» нічим іншим як недолугістю назвати не можна. Сільрада здала телевежу (без якої не може вестися ретрансляція) в оренду «Назісу» за 300 грн. на місяць (не дивно, що голова без обговорення погодилася на 2500 грн.). Але дивна поведінка сільської ради полягає навіть не в цьому — у договорі є пункт, за яким фірма «Назіс» може односторонньо розірвати договір, попередивши про це за місяць, а сільрада аж ніяк не може цього зробити.

Таким чином, навмисне чи просто не розібравшись, Річківська сільрада знехтувала законодавством України, зокрема Господарським Кодексом, за яким порушила «права та законні інтереси третіх осіб». Та керівництво Концерну РРТ вирішило у суд не подавати — тяганина може затягнутися на роки. Та й потребує вона немалих фінансових витрат. Тому було прийнято рішення шукати компроміс із сільською радою та орендарем телевишки — фірмою «Назіс». У жовтні 2008 року керівництво філії Концерну вчергове звернулося до сільради та фірми «Назіс» з пропозиціє щодо укладення тристоронньої угоди на цілісне майно ретранс­лятора.

Натомість, отримали оригінальну пропозицію: укласти договір оренди на технічний будинок та земельну ділянку площею 0, 54 га. Очевидно, голова і депутати сільради забули, що ця ділянка уже надана у постійне користування і, напевно, ще за весь час, будучи при владі, не усвідомили, що без телевежі телетранслятор не може функціонувати, як цілісний радіотехнічний об’єкт. Не дивно, що терпіння у керівництва філії Концерну не витримало, і 5 січня було прийнято рішення про припинення трансляції телемовлення до остаточного вирішення питання щодо оформлення права користування об’єктом.

 

Колгоспний спадок

Частково ізольованими від зовнішнього світу 20 тисяч людей залишалися понад два тижні. Ретранслятор у селі Річка знову запрацював 20 січня. Компроміс знайшли на нараді у заступника голови облради Зіновія Береговського. Там були присутні всі зацікавлені сторони: голова Річківської сільради Марія Копчук, директор фірми «Назіс» Василь Назарук та керівництво Івано-Франківської філії Концерну РРТ.

Щоб відновити трансляцію телеканалів, сторони нібито прийшли до компромісу. Між філією Концерну РРТ буде укладено договір про оренду технічного будинку, а з фірмою «Назіс» — про суборенду телевежі. Таким чином удалося вирішити питання користування цілісним майновим комплексом.

Коли ми звернулися до голови сільради Марії Копчук із запитанням, чому виник конфлікт, вона сказала, що не було юридичного оформлення на право користування об’єктом і пояснила: «Вони хотіли взяти на баланс, у приват­ну власність, а це є власність громади, нам передав колишній колгосп». І радісно завершила, що конфлікт успішно вирішений.

Насправді, чи вирішений він остаточ­но, ще невідомо. Адже, це поки що залишається на рівні усних домовленостей. Жодних документів ще не підписано — для цього сільрада має прийняти ряд рішень, підготувати договори оренди. Зараз ніхто не знає, чого можна чекати від сільської влади села Річка. А, може, у процесі оформлення документів виявиться, що землю, телевишку чи технічний будинок сільрада черговий раз вже комусь «позичила»? Зрозуміло одне: якщо вже цього разу не вдасться домовитися всім зацікавленим сторонам, то об’єкт закриють остаточно. І тоді вже, напевно, 20 тисячам селян нічого не залишиться, крім медитації…