Марія Гаврилюк Протягом останніх днів Україна пережила декілька страйків, зумовлених прийняттям антикризових законів. Страйкували працівники банківських установ, медики, водії. До бунтівників незабаром можуть приєднатися і звільнені працівники, яких центр зайнятості не реєструє, а відправляє займатися селянським господарством. До речі, за даними соціологічного опитування, яке провів Київський інститут проблем управління імені Горшенина, 38% українців готові взяти участь в акціях протесту (для порівняння: у світі високим вважається показник 8%).
Закон України «Про внесення змін до деяких законів щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» було прийнято 13 січня 2009 року. Зокрема були внесені зміни до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, законів України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та декількох інших. Чиновники переконують, що цей закон був розроблений з метою припинення зростання рівня безробіття та для забезпечення соціальних гарантій громадян. Проте, за новим законодавством, не всі потенційні безробітні можуть вважатися безробітними, незважаючи на те, що їх скоротили.
Безробітних селян не буває
Першими запанікували селяни. Вони на своїй шкірі відчули, як служба зайнятості «штучно зменшує» рівень безробіття. Адже члени особистих селянських господарств тепер відносяться до категорії зайнятого населення і не можуть отримувати допомогу по безробіттю. У законі України «Про особисте селянське господарство» вказано, що для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше двох гектарів, «передані фізичним особам у власність або оренду».
Люди дивуються: «Якщо мене скоротять, а я маю шість соток городу, то мене у центрі зайнятості не зареєструють?» На жаль, ні. Адже цитата із закону «розміром не більше 2,0 га» передбачає зараховувати до селянського господарства навіть одну сотку землі. Незважаючи на те, чи є з цієї землі хоч якийсь прибуток.
Звичайно ж, селяни від такої зміни законодавства не в захваті. Пан Василь, мешканець Тисменицького району, каже: «З роботи звільнили, а на біржу не беруть, бо маю кусок землі. І що з того? Щоб довчити дитину, напевно, і той кусок доведеться продати. А потім, може, вдасться виїхати на заробітки закордон». Є люди, які такі зміни у за конодавстві сприймають жартома. Пан Михайло з Івано-Франківська віджартовується: «Що робити — почну вирощувати кроликів».
Таких прикладів можна навести безліч. На щастя, цей закон не має зворотної дії. Тому члени особистих селянських господарств, які набули статусу безробітного до 13 січня 2009 року, не будуть зняті з обліку і продовжуватимуть отримувати допомогу по безробіттю.
Деякі статті Закону України «Про внесення змін до деяких законів щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» є незрозумілими навіть для працівників центру зайнятості. До прикладу, у ст. 8 Закону України «Про особисте селянське господарство» сказано, що членами особистих селянських господарств є особи, які забезпечують себе роботою самостійно за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною. Але в законі не роз’яснено, як визначати, чи ця робота для людини є основною, чи ні. Тому жодного члена особистого селянського господарства поки що не реєструватимуть на біржі праці. Начальник відділу організаційної роботи та взаємодії з соціальними партнерами та громадськістю Івано-Франківського обласного центру зайнятості Наталія Кобзан каже: «Якщо людина з сільської чи міської ради приносить довідку, що вона є членом селянського господарства, то її на облік не можна ставити. Якщо приносить довідку, що не є членом селянського господарства, то може бути на обліку як безробітний».
Скорочують «за згодою»
Але зміни до закону «Про особисте селянське господарство» — не єдиний сюрприз для безробітних. З початком дії закону звільнені «за згодою сторін» (так само, як і звільнені «за власним бажанням») зможуть отримувати допомогу з безробіття аж через три місяці після того, як зареєструються в Державній службі зайнятості. Втім, навіть керівники підприємств зізнаються, що людей, яких звільняють «за згодою сторін», насправді, просто скорочують. Але для роботодавців вигідніше звільняти «за згодою сторін», уникнувши при цьому виплат компенсації у зв’язку зі скороченням працівника. Найкраще звалити соціальні виплати на центр зайнятості.
Теоретично закон сприяє збереженню робочих місць. Роботодавцям, які планують скорочувати працівників, держава обіцяє компенсувати витрати на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації працівників, щодо яких існує загроза звільнення. Якщо ж кандидата на звільнення роботодавець погодиться перевести на іншу роботу, держава може до шести місяців фінансувати зарплату такого працівника. Але у цьому випадку роботодавцю доведеться довести, що проблеми на його підприємстві безпосередньо пов’язані зі світовою кризою. Як пояснює Наталія Кобзан, центр зайнятості посилає людей на навчання тільки тоді, коли є письмова угода із роботодавцем, що після навчання люди отримають робочі місця.
Зі зміною законодавства зросли і внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 0,4?%. До речі, їх тепер змушені сплачувати особи, з яких раніше цей внесок не стягували, — військовослужбовці та пенсіонери, які працюють.
Як пояснюють в обласному центрі зайнятості, попит на робітничі місця у наші області все?таки є — потрібні переважно робочі професії, а от скорочують зазвичай юристів, економістів, менеджерів.
Якщо ж «скорочені» працівники не погоджуються на робітничі професії, то і на них є управа. До прикладу, якщо колишні юристи чи банкіри двічі відмовлять центру зайнятості прибирати вулиці чи перекваліфікуватися в електриків чи сантехніків, то, згідно із законом, виплату допомоги по безробіттю їм скоротять до 90 днів.
Довідка:
За даними Івано-Франківського обласного центру зайнятості, кількість безробітних станом на перше лютого становить 30?533 особи.
Найвищий рівень безробіття зафіксовано у Верховинському районі — 9,43?%, Городенківському районі — 9,23?%; найнижчий — у Івано-Франківську — 1,84?%, Коломиї та Коломийському районі — 2,28?%, Снятинському районі — 2,96?%.
У січні 2009 року в області створено 1622 нових робочих місця, що становить 4,6?% виконання завдання на рік.
Comments are closed.