Віднедавна в Івано-Франківську з’явилася нова послуга — тролейбус на замовлення. Її не афішують й тим більше не рекламують. І саме тут виникає запитання — наскільки це законно?
Чи може комунальне підприємство «Електроавтотранс» надавати свої транспортні засоби (і працівників) для проведення, скажімо так, позапланових заходів?
Аби були гроші
Якщо маєте бажання замовити собі тролейбус — на весілля, день народження, випускний — жодних перешкод. Принаймні так сталося недавно із «Репортером», який просто зателефонував у КП «Електроавтотранс» і поцікавився. Правда, ми не сказали, що дзвонимо з редакції газети. Можливо, тому нам і дозволили практично все.
Приймальня. Можна замовити тролейбус для проведення весілля? Жіночий голос повідомляє: цим займається заступник директора Ярослав Остапович. Дають номер його робочого телефону. Журналіст дзвонить далі та всі свої дещо дивакуваті запитання спирає на бажання примхливої майбутньої дружини. Мовляв, робить весілля, а жінка хоче замовити тролейбус. Мало того, вона мріє посадити туди гостей, музик, взяти шампанського, після реєстрації ввечері поїздити містом годинки зо три…
«Приходьте сюди, напишете заяву, скажете, з якої до котрої години, та й поїхали, — відповідає заступник директора і додає. — Якщо жінка в такий день захоче музикантів, то як їй можна буде відмовити?».
Якщо раптом розсипали салати чи когось знудило, то треба або прибирати самим, або домовлятися з водієм про прибирання окремо. Якщо хочете прикрасити тролейбус, то це треба робити самим — такої послуги немає. Також не можна шкодити. Звісно, тролейбус ламати не будемо…
Спитали ми й за ціну. Заступник директора точно пригадати не зміг, але попередив — дорого. Ну то скільки? Десь 400 гривень за годину. Але остаточно домовлятися треба особисто з директором. Так і домовилися.
Тепер підемо офіційними шляхами.
Попросили — дозволив
А от випитати у комунальників, наскільки це законно, виявилося значно складніше. Адже ніхто просто не знав, що відповісти. «Вперше чую», — сказав заступник міського голови Микола Саєвич. Приблизно те саме відповіли заступники директора департаменту комунального господарства Василь Білик, Михайло Смушак, Микола Матіїв.
Невже комунальне підприємство має право займатися діяльністю, про яку ніхто не знає? Чиновники знову ніяковіють від запитань. Кажуть, треба трохи часу, щоб усе з’ясувати.
Врешті Микола Саєвич, вивчивши ситуацію, переконує «Репортер», що нічого поганого у цьому нема. Мовляв, підприємство часто надає послуги із перевезення. Але раніше в них можна було замовити автобус, тепер до цього додався ще й тролейбус.
«Поганого я в цьому нічого не бачу, — каже Саєвич. — Бо, крім перевезення пасажирів, підприємство надає і рекламні послуги і т. д. Крім цього, ми вже не компенсуємо їм вартість проїзних учнівських та студентських квитків. А підприємство мусить якось виживати? Тут прийшли люди і захотіли таку послугу, от він і дозволив».
Хоча віце-мер таки визнав: було би значно правильніше, якби інформація про надання такої послуги хоча б висіла на сайті. І справа навіть не в тому, щоб зняти відчуття прихованості, а й щоб рекламувати такий сервіс. Аби більше людей могли скористатися та замовити собі тролейбус. Тим більше, що на підприємстві кажуть: послуга для них прибуткова.
Усе почалося з випускників
Директор КП «Електроавтотранс» Леонід Яківець каже, що такі послуги підпадають під екскурсійні. А почалося все з того, що у квітні минулого року прийшли випускники з медуніверситету та попросили групою проїхатись у новому тролейбусі. Поцікавилися, скільки це буде коштувати.
«Я питаю їх, а чому саме тролейбус? — розповідає Яківець. — А вони кажуть, що так уся група захотіла. Я поклав умову дівчаткам, щоб не було такого, що вони їдуть по місту із пляшками пива. Вони пообіцяли, що все буде спокійно, проїхалися собі по вулиці Сахарова, далі — на Позитрон, а потім пішли собі до кафе».
Як розповідає керівник підприємства, прейскурант розраховував плановий відділ. У вартість години ввійшла електроенергія, амортизація, послуги водія тощо. Одна година обійшлася замовникам у 245 гривень. Сума пристойна, якщо зважати на те, що при «звичайній роботі» тролейбус збирає за коло 35‑40 гривень. І тільки маршрут № 2 в години пік заробляє приблизно 70 гривень.
Загалом, за словами Леоніда Яківця, таких замовлень у них було чотири. Три в минулому році: одне у квітні та два у серпні, а ще одне — в лютому цього року.
«720 гривень, 610, а два останні — по 245 грн. Загалом 1820 гривень вторгувала бабка на базарі», — жартує Леонід Яківець.
Довелося пояснювати свої сумніви: якщо це робиться законно, то послуга має бути загальновідомою. Якщо ж підпільна, то логічно, що приховується. Яківець борониться: послуга законна, однак повідомляти виконком про кожне замовлення чи тим більше брати у них дозвіл він не бачить змісту.
«Якби це тролейбус віддавався в оренду, то це була б інша справа, — міркує директор «Електроавтотрансу». — Тоді ми були б змушені брати у виконкомі дозвіл та іншим чином оформлювати договори. І оплата інакше б рахувалася. Але ж ми говоримо тільки про надання послуги. От підприємство має сім автобусів, які ледь не на кожні вихідні замовляють — і працівники виконкому, і депутати. Хтось у Київ їде на мітинг, хтось у Зарваницю чи Маняву. Пишуть заяву, ми оформляємо замовлення, все це оплачується і вони їдуть».
Ініціатив є багато
Отже, ходити й питати згоди у міського голови, вважає Леонід Яківець, щоб дозволити студентам проїхалися по місту, — неправильно. Мовляв, тоді мер вважатиме, що він — безініціативний.
«Якби ми снаряди перевозили, то була б інша справа, — додає керівник підприємства. — А тут сіли, проїхалися по маршруту і все. Тим більше, що ми попереджаємо замовників, що вони там сидять як пасажири. І не можна, щоб в одній руці була сигарета, а в іншій — ковбаса чи пляшка пива. Бо це їде по місту транспортний засіб».
До речі, у Леоніда Яківця ідей щодо тролейбусів достатньо. Інша справа — не завжди є можливість їх втілювати. Каже, думав перелаштувати один із тролейбусів на заклад штибу кав’ярні. Щоб до інтернету підключити, столики всередині облаштувати, кавоварку поставити. І хоча б у вихідні дні робити виїзди таких тролейбусів.
Є, правда, кілька нюансів, через які він поки що не може втілити задум у життя. Перший — немає зайвої тролейбусної одиниці. Другий — тролеї прокладені трохи невдало. От якби вони йшли попри ратушу, озеро, парк, то такий транспорт однозначно б користувався популярністю. А так поки що можна лише припускати, чи буде він ефективним.
Отже, як бачимо, комунальним підприємствам настільки сутужно, що ніхто сьогодні й не планує вивчати, наскільки правильним є те, що комунальне майно використовується… не зовсім за призначенням. Мусять виживати.
А оскільки попит на чудернацькі послуги, виглядає, буде тільки зростати, то й іншим комунальникам слід готуватися. Наступного разу спробуємо замовити весілля чи корпоратив, наприклад, у каналізації. Цікаво, що скажуть у КП «Водоекотехпром»?
Comments are closed.