Українці ще добре не оговталися після хвилювань, що принесло прийняття Податкового кодексу, а на верхах вже наповну говорять про новий – Житловий. Що ж обіцяє цей документ?
Потреба є
Справа у тому, що сьогодні у житлово-комунальних питаннях ми керуємося житловим кодексом 1987 року. Погодьтеся, що прийнятий 27 років тому та ще й за часів СРСР, він просто морально застарів. Тим більше, тоді ніхто ні сном, ні духом не чув про вимоги Міжнародного валютного фонду.
А до речі, нарахування пені за несплату житлово-комунальних послуг, що прописано у кодексі, зумовлене саме вимогами МВФ. Фонд не хоче давати черговий кредитний транш країні, яку нібито «обкрадають» власні громадяни.
Тож настав час братися за новий Житловий кодекс. І то не від сьогодні. Розробляється він уже доволі довго. Верховна Рада прийняла його в першому читанні 6 листопада 2009 року. А 2 грудня цього року мала розглянути у другому. Та поки що справу відклали.
Що ж такого кардинально нового прописано у цьому документі? За словами Андрія Івановича, юриста Івано-Франківської правничої агенції, після прочитання документа у нього напрошується один висновок – прийняття кодексу має за мету згрупувати і систематизувати всі закони і підзаконні нормативні акти, що стосується житлово-комунальних відносин, в один офіційний документ. «Але, читаючи проект кодексу, я ніде не побачив, що ці самі акти припиняють своє існування». Тож починається плутанина.
Всі в ОСББ
Кодекс має і кілька кричущих нововведень. «Найбільше, що привертає увагу, – каже Іванович, – це обов’язкове створення ОСББ. Якщо сьогодні в Україні цей процес, на відміну від інших держав, є справою добровільною, то проект Кодексу передбачає його обов’язковість».
Тобто, по суті держава перекидає свої функції з обслуговування житлових будинків на плечі самих мешканців. Тепер подумайте, скільки будинків у нашому місті потребують ремонту? Передав-ши їх у власність ОСББ, держава позбудеться головного болю, а весь фінансовий тягар ляже на плечі мешканців.
Правда, каже юрист, при цьому пропонуються кілька шляхів, які мають стимулювати до реєстрації тих ОСББ. «Перший шлях – це часткова участь у фінансуванні капітального ремонту багатоквартирних житлових будинків. Проте жодних механізмів того, як саме це має відбуватися, не прописано, – розповідає Андрій Іванович. – І загальне враження складається таке, що ці пункти матимуть тільки декларативний характер. Ще одне – держава бере на себе обов’язок фінансування енергозберігаючих технологій у будинку. Для прикладу, вона мала би встановлювати ті ж нові віконні рами, які зберігають тепло. Але знову – реальних механізмів втілення цього у життя я там не побачив».
Методика виселення
Та найбільше хвилює людей те, що згідно з новим кодексом можна просто позбутися власного житла.
По-перше, у законопроекті вводиться нарахування пені за несплату комунальних послуг. Ця пеня вводиться у розмірі 0,1 % за кожен прострочений день оплати. І рости ця сума може до безкінечності.
Давайте подивимося, які борги сьогодні мають мешканці нашого міста. Так, за словами начальника планово-експлуатаційного відділу УЖКГ Ольги Білецької, на 10 листопада населення заборгувало жекам 10 млн. 154 тис. грн. Тільки за цей рік борг наростили на 612,4 тис. грн. «Водоекотехпрому» – 6 млн. 719 тис. грн., за цей рік він збільшився на 225.3 тис. грн. І чи не найбільше боргів – перед «Теплокомуненерго» – 30 млн. 481 тис. «За 11 місяців цього року населення трохи зменшило свій борг, – каже Білецька. – А саме на 3 млн. 481 тис. грн.».
Звісно, пеня, це стимул не тільки платити, але і платити вчасно. Натомість, існує ще один аспект – є люди, з яких той борг просто стягнути нема з чого. А тут ще й пеня. Тож, можливо, декому доведеться розплачуватися за надані послуги власним житлом…
До речі, позбутися квартири можна буде і без боргів. «У документі є досить таки широкий перелік підстав, за яким дозволяється вилучення житла, – каже Андрій Іванович. – Для прикладу, примусове виселення мешканців з будинків, які підлягають рекон-струкції або йдуть під знос, без 100 % згоди жителів. Або ж, якщо у знесенні будинку виникне соціальна необхідність – мешканців будуть виселяти у примусовому порядку, якщо будинок, в якому вони проживають, заважатиме будівництву мостів чи доріг».
Замість квартир, з яких людей виселятимуть, їм мають надати інше житло. При чому, якщо раніше воно мало бути в тому самому мікрорайоні, то тепер – де завгодно в межах міста. Постає чимало питань.
«А у самому проекті немає чіткого опису, хто визначає соціальну необхідність у вилученні приватного житла – тобто яким чином це робиться, які органи це оцінюють. На практиці це може призвести до того, що буде масово порушуватися право приватної власності», – каже юрист.
І це тільки деякі нововведення. Тож чекаємо на прийняття. За останньою інформацією, це має статися у січні наступного року. Може, хоч на свята Майдан відпочине…
