Полювання на відьом

Нардепи пішли війною на ворожок і магів – законопроект про заборону реклами різних цілителів пройшов перше читання. Схоже, різного роду цілителі та віщуни – це саме ті вороги, які можуть об’єднати навіть політичних опонентів.

Так, четверо депутатів Верховної Ради – регіонал, комуніст та двоє від «Батьківщини» – напрацювали проект закону, яким планують заборонити рекламу окультно-містичних послуг. А 4 жовтня за це проголосував 301 нардеп. Таким чином законопроект прийняли за основу.

Усе заради людей

Цікаво, що ще у квітні цього року ці ж депутати вже пропонували схожий проект – ним хотіли взагалі заборонити діяльність людей з надздібностями. Тоді вся «магічна спільнота» навіть погрожувала проклясти всю Верховну Раду в цілому і кожного депутата зокрема. Може, вони злякалися? Бо справа до діла не дійшла – проект відправили на доопрацювання. (До речі, у народі таки побутує думка, що у парламенті щось пороблено – Авт.).

Тепер же народні обранці свої апетити зменшили: про заборону діяльності цілителів уже не йдеться – тільки про заборону їх рекламувати. Аби втілити це у життя, депутати пропонують внести зміни до трьох законів – «Про рекламу», «Про телебачення та радіомовлення» та «Про друковані ЗМІ».

Якщо їм це вдасться, то перший закон взагалі заборонить рекламу окультно-містичних послуг. Другий – закриє телепрограми, де у прямому ефірі відбувається надання таких послуг. (Цікаво! Виходить у записі можна? – Авт.). А третій – заборонить про це писати. І оскільки жодних зауважень у законопроекті немає, відповідно їх не можна буде навіть згадувати – ані рекламувати, ані критикувати – ніяк. До речі, цю заборону депутати вмістили у законі між пропагандою насильства та розпалюванням міжнаціональної та міжрасової ворожнечі…

От куди народні обранці не насмілилися тикнутися – так це до інтернету. Хоча, на сайтах така реклама теж не є рідкістю. Певно, не подужали продумати базу. Адже закону про електронні ЗМІ в Україні взагалі немає. Може, покладаються на те, що на сайти пошириться «Закон про рекламу»? А може й просто забули – з них станеться. Отже, якщо законопроект пройде друге читання, президент­ський підпис і набере чинності, то можна очікувати засилля тих магів у інтернетрях.

Неоране поле

А як цей закон вплине на нас? Звісно, Прикарпаття на людей з якимись надзвичайними здібностями завжди було далеко не бідне. Чи не у кожному селі досі є по кілька бабусь, які можуть і вроки дитині скинути, і сусідку проклясти. Але чи ви колись бачили їхню рекламу в газетах чи то телебаченню?..

Зазвичай у нас рекламуються заїжджі цілителі. Не рідкість рекламні оголошення Світлан, Оксан чи Вір, на яких жіночки із проникливим поглядом обіцяють і бізнес налагодити, і заміж видати, якщо дуже треба та гроші є. Як правило, такі цілительки приїжджають на день чи два, з помічником, орендують приміщення десь у центрі міста й розвивають бурхливу діяльність. «Репортер», до речі, також був на цих сеансах – потім ми в деталях описували і черги під дверима, і методику їхньої роботи, і ціни на послуги. Але якими фарбами не малюй, там все одно завжди є повно народу, який вірить – вони справді помагають.

Для прикладу, наша добра знайома, назвемо її Наталкою (жінка працює в солідній установі та трохи стидається своїх походів до ворожки), просто в захопленні від роботи одної такої цілительки. Каже якби не та, то ніколи б з кредитами не розплатилися. «Вона мені зробила обряд на удачу в бізнесі чоловіка, поставила захист від конкурентів, життя налагоджується, – запевняє жінка. – Тепер чекаю, коли знову приїде. Казала, що зробить для мене спеціальний амулет від вроків». І то розумна жінка?

До речі, цілительок-гастролерок часто пов’язують із ТзОВ «Центр нетрадиційної медицини «Доля», що у Києві. Ми зателефонували до них, поцікавитися у керівництва центру, якої ж вони думки про цей законопроект. Там відповіли коротко: «Поки що ми від коментарів утримуємося». І не дивно, що до розмов з журналістами вони не дуже охочі. Адже минулого тижня навколо «Долі» запахло скандалом. Деякі з їхніх спеціалістів вирішили витягувати на світ трохи брудної білизни. Пожалілися, що керівництво забирає собі більшість зароблених грошей. А буває, що по містах їздять люди зовсім без здібностей, скаржаться працівники того центру…

До слова, колись побачите – зверніть увагу: в рекламних оголошеннях геть дрібненьким текстом і, наприклад, сірим по червоному, вказується, що цілителі діють згідно з Господарським кодексом. Жодної ліцензії. Хоча в Україні й існує Комітет народної та нетрадиційної медицини. Логічно, що саме він і мав би видавати такі ліцензії на підтвердження вмінь цілителів?

Представник цього комітету в нашій області Володимир Кіт розповідає: «Комітет створений, аби регламентувати діяльність цілителів – має ж бути у ній порядок та чіткість? Хто може працювати у напрямку народної та нетрадиційної медицини? По-перше, це люди, які мають медичну освіту. Тут легше – і регламентувати, і результати бачити. Люди без відповідної освіти також можуть отримати цю ліцензію – треба подати заявку в експертний відділ, показати там свої здібності – теорію та практику. Потому цей висновок подається в комітет, засідає комісія, вона й вирішує – давати ліцензію чи ні. Але вони можуть працювати тільки під наглядом медиків».

За словами Володимира Кота, на 1 січня цього року таку ліцензію нікому з нашої області не дали.

При цьому варто розуміти, що народна та нетрадиційна медицина – поняття дуже широке, сюди для прикладу належать: фітотерапія, мануальна терапія, апітерапія і т. д.

А от з астрологами, ворожками чи хіромантами комітет зазвичай справа не має. «Ми працюємо з людьми, які використовують свої навики на лікування, профілактику і запобігання хвороб, – пояснює Володимир Кіт. – А ворожки? Їх хоч якимось боком причепити до медицини – дуже важко».

Тож нардепи посягнули на цілину – незоране законодавством поле. І прийняття цього закону могло б стати справді прецедентом. «Але яка різниця – приймуть його чи ні? – запитує Володимир Кіт. – Питання в іншому – чи буде він виконуватися. Адже в нашій країні не виконується десь 90% законів».

Треба вірити Богові

«Заборона реклами і справді може відбити від цілителів частину їхніх клієнтів, – каже доцент кафедри загальної та експеримен­тальної психології Прикарпатського університету Мирослава Гасюк. – Ми, люди, взагалі схильні перекладати відповідальність на когось іншого. І як виходить – коли солідна газета чи телеканал дають рекламу якогось шамана, то людина частково перекладає відповідальність на них – я їм довіряю, вони знають, що роблять. І не важливо, що там написано «на правах реклами».

З іншого боку, довіра до ворожок і магів іде ще й по «теплому колу», пояснює психолог. Хтось зі знайомих каже: «От я була, мені помогло, і ти йти». Тож частина людей і надалі буде користуватися їхніми послугами. Але є велика доля ймовірності, що того шахрайства стане менше. Бо рекламу дають ті, які хочуть заробити, а не ті, хто прагне допомогти людям.

А для віруючих людей – є та реклама чи немає – взагалі не повинно мати значення. Адже Церква чітко каже: ходити по ворожках – гріх.

Отець Йосафат Бойко, настоятель монастиря Воплоченого Слова, говорить, що забобони і ворожбитства стосуються провин проти Першої Заповіді Божої: «Не май інших Богів, крім мене». Ця заповідь забороняє ті гріхи, якими ображається виключність та Єдинство Бога.

«Бог говорить: «Хто звернеться до заклиначів мерців і знахарів, щоб слідом за ними блудувати, я звернуся проти нього й викоріню його з-поміж його люду» (Левіт 20, 6), – пояснює отець Йосафат. – Ворожбою грішить і той, хто за допомогою невідповідних засобів намагається довідатися про скриті і таємні речі. «Усі форми ворожбитства треба відкинути: вдавання до сатани чи до демонів, викликання померлих чи інші дії, що помилково передбачають «розкриття» майбутнього. Звернення до гороскопів, астрології, хіромантії, тлумачення віщувань і долі, явища ясновидіння, вдавання до медіумів містять у собі прагнення до панування над часом, над історією і, зрештою, над людьми, як і бажання увійти в спілку з окультними силами» (ККЦ, 2116). «Господь зневажає тих, хто хоче дізнатися правди у померлих (Второзак. 18, 11-12).

Треба вірити Богові, й жодна біда не вчепиться – підсумовує священик.