Війна

Льдовиковий період Калуша

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Про калуський лід, який ледь не перетворився на басейн, нарешті згадали у Києві

 

Днями льодовий палац у Калуші отримав друге життя. Його подальшу долю вирішували київський урядовець та місцеві можновладці. Щоправда, перед цим майже рік каток був залишений майже напризволяще.

Моменти істини

Калуський Льодовий палац імені Степана Бандери розпочав свою роботу п’ятого січня цього року. На його урочисте відкриття тоді завітав міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко, який розповідав про державну програму «Хокей України». Мовляв, передбачено за п’ять років збудувати 60 таких катків по всій країні.

Споруду будували півтора року, з державного та місцевого бюджетів на неї витратили 20 млн. грн., а після відкриття залишили сам на сам з фінансовими проблемами. Отут усе і почалося.

Із Києва була вказівка, що палац має працювати в режимі самоокупності. Звісно, 60‑тисячний Калуш не міг самотужки забезпечити фінансування такого об’єкта. Тим паче, що льодовий палац належить державі, а опікувалося ним безпосередньо управління з питань будівництва та реконструкції спортивних споруд в Україні при міністерстві молоді та спорту.

Як розповів «Репортеру» директор палацу Євген Геренда, йшла мова про відключення споруди від електропостачання через великі борги. «Нас трішки рятувало місто Калуш, трішки — обласна адміністрація, ми й самі шукали спонсорів. Так і виживали. На місячне утримання всього комплексу потрібно близько 80 тисяч грн.», — розповідає Геренда.

«Палац працював в умовах надзвичайних ситуацій, — каже начальник управління у справах сім’ї, молоді, фізкультури і спорту Калуської міськради Михайло Клим. — Як тільки підходив «момент істини», коли треба було платити за електроенергію, тоді починався панічний пошук грошей». Електроенергія для льоду — це основне. Електрична холодильна установка має працювати цілодобово. Якщо її відключити надовго, каток перетвориться на басейн.


Назад до бюджету

Усі ці моменти дійшли до голів київських чиновників набагато пізніше. Днями до Калуша приїхав заступник міністра Павленка Мирослав Дутчак разом з головою Івано-Франківської ОДА Миколою Палійчуком. Після наради з міським головою Калуша Ігорем Насаликом рішення таки знайшли. Споруду на п’ять років передадуть в управління органам місцевого самоврядування і з самоокупної установи перетворять на бюджетну.

За словами Мирослава Дутчака, між міністерством та місцевими органами влади протягом двох тижнів буде підписана відповідна угода, яка й закріпить досягнуті домовленості. Угода передбачатиме, що міністерство буде контролювати використання арени, а в разі недотримання умов угоди в будь-який момент може її розірвати в односторонньому порядку.

«На базі льодового палацу буде створена спортивна школа зимових видів спорту, де розвиватимуться хокей із шайбою, фігур-не катання і шорт-трек», — каже Михайло Клим. Фінансування, за словами чиновника, здійснюватиметься із трьох джерел: обласного та міського бюджетів, а також за рахунок власних надходжень палацу.


Шукаємо тренерів

Для школи треба набрати відповідний тренерський колек-тив. До прикладу, фігурне катання — під питанням, бо у Західній Україні кваліфікованих тренерів‑фігуристів немає. Тож доведеться запрошувати. «Кандидатури в нас вже є, але будемо підходити до них прискіп-ливо. Якщо хочемо пристойних результатів, потрібні й відповідні спеціалісти», — каже Михайло Клим.

Голова обласної федерації хокею Ярослав Дорош розповів, що нині у льодовому палаці займаються хокеєм близько 100 дітей. Крім того, цього сезону продовжить свої виступи в аматорській хокейній лізі калуська команда «Олімпія». Минулого року вона зайняла друге місце у чемпіонаті Івано-Франківської області, в якому брали участь шість команд.

У Калуші відновили програму навчання дітей ковзанярському спорту. Вона діє в рамках шкільних уроків фізкультури. Кататися на ковзанах вчаться учні 9‑10‑х класів. Льодовому палацу з міського бюджету щомісяця на це виділяється 10 тисяч грн.

Калушан дивує позиція міністерства, яке принципово не хоче передавати палац у комунальну власність міста. «Мирослав Дутчак під час візиту вчергове заявив, що його установа не має змоги передати містові у власність майновий комплекс льодового палацу. Міністерство боїться, що споруду потім можуть продати з молотка», — розповідає Михайло Клим.

Передавати палац чи ні, звичайно, вирішувати столичним чиновникам. Тішить те, що вони нарешті перестали поводитись як собака на сіні. Мовляв, льодова арена наша, але утримувати має себе сама, навіть якщо це фізич-но неможливо. Може хоч тепер десятимісячні муки Калуша зі столичним «подарунком» закінчаться.


До теми

Державну цільову соціальну програму «Хокей України» розробили фахівці міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту. Її затвердив Кабінет Міністрів 3 жовтня 2007 року.

Програма має на меті «створення протягом 2008‑2012 років належних умов для розвитку в Україні хокею, відбору та підготовки обдарованих осіб для спорту вищих досягнень, формування у населення потреби у здоровому способі життя».

Рішенням колегії міністер-ства 17 жовтня 2007 року встановлено перелік міст, у яких планується будівництво нових спортивних споруд з льодовим покриттям. До цього переліку включили й місто Калуш.

У 2008 році льодові спорткомплекси відкрили у Донецьку та Херсоні, 5 січня 2009 року — у Калуші.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.