Останні 10-15 років неплатежі за житлово-комунальні послуги — це звична справа не тільки в Івано-Франківську, а й в Україні.
Комунальники мучаться з боржниками, ті також страждають, але далеко не всі. Уже доходить і до арешту квартир. Наскільки реально у наш час втратити житло за комунальні борги? І невже дійсно немає іншого виходу, ніж позбавляти людей домівки?
Без грошей, або з плечима
Недавно керівник «Івано-Франківськтеплокомуненерго» (ТКЕ) Руслан Гайда на одній із нарад поскаржився, що є категорія громадян, які не платять узагалі. «До них застосовано усі санкції, ми і подали в суд, і виграли його, — сказав Гайда. — Але є приблизно 2000 осіб із неблагополучних сімей, в яких немає ані грошей, ані майна, деякі з них винні по 18‑20 тис. грн. Тому мусимо вживати крайніх заходів — продавати їхні квартири та переселяти їх у менші, згідно з законами України. Іншого варіанту нема».
Умовно іванофранківців можна поділити на три категорії. Одні платять за комунальні послуги одразу. Інші трохи зволікають, через певні причини недоплачують, однак бояться отримати статус затятих боржників. А є й такі, що просто не платять. У затятих теж є свої причини. Хтось не може, хтось не хоче. Бувають не задоволені якістю, а є й «страйкарі», які вимагають автономного опалення, бастуючи неоплаченими квитанціями.
Як каже начальник сервісного центру ТКЕ Ярослав Сопотик, підприємство обслуговує понад 30 тис. абонентів. З них тільки 7 тис. майже не мають боргів (до 200грн.). Хоча навіть якщо брати їхні нібито й незначні суми, то разом це становить понад 600 тис. грн. Натомість приблизно тисяча боржників є «важковиками» — кожен винен понад 7 тис. грн.
«Буває, не можуть платити — малі доходи, а в хаті купа дітей, — наголошує Сопотик. — Є хворі, інваліди, пенсіонери. Але є й пияки, алкоголіки, наркомани — з них теж нема що взяти. Правда, є категорія, яка просто не хоче. Бо один має великі плечі, інший — зв’язки».
Історії бувають різні
За словами керівника групи по роботі з боржниками ТКЕ Руслана Коростіля, найбільшим боржником у місті є багатодітна сім’я, яка проживає на вул. Івасюка. Вони винні 64 тис. грн., там 11 дітей, на балконі їсти готують, а гаряча вода тече прямісінько із труби, бо крана нема.
«У кімнатах нічого нема, повний бардак, прохідний двір — ходять усі, хто хоче, навіть неможливо зрозуміти, хто з родини, а хто ні, — каже Коростіль. — Маємо рішення суду, на квартиру накладений арешт. Але ми не маємо права забирати житло, бо там багато неповнолітніх, які прийшли із дитбудинку, а, згідно з законом, таку квартиру продавати не можна».
Також була історія, коли досить заможні абоненти мали борг у 12 тис. грн. Дружина про борг знала, а чоловік не здогадувався. Тільки після того, як фахівець ТКЕ прийшов до них додому і розказав про це чоловікові, все оплатили. З’ясувалося, він щомісяця давав дружині гроші, а та витрачала їх на інші потреби.
«Є такі, що живуть без світла — РЕМ відімкнув, без каналізації — «Водоекотехпром» перекрив… До туалету ходять на балкон (живуть на першому поверсі), сусіди на них кричать, купа кредитів у хаті. Циганський табір! Вони нам боргують дуже багато. З такими теж працюємо у правовому полі».
Бувають випадки, коли дружина з Італії висилає гроші, а чоловіки не оплачують — чекають, щоб приїхала і заплатила. Так вони боргують кілька років, а потім таки платять. Найсумліннішими платниками вважаються пенсіонери, ті переважно оплачують вчасно. А от з молодими людьми, які не хочуть працювати й нічого не роблять, складніше.
«Буває, що можуть і з ножем на когось із нас кинутися, — каже Руслан Коростіль. — Люди є різні. Особливо це стосується тих, які були у місцях позбавлення волі. Державний виконавець складає акт опису, людині щось заходить і вона рве акт опису та арешту, а вони всі пронумеровані. Тоді треба викликати міліцію, складати акт і т. д. Ще є великий відсоток тих, які не платять, поки не побачать людей у формі. Після цього прибігають на підприємство і просять реструктуризацію боргу. Буває, що хтось здає квартиру, ми приїжджаємо, а там пакистанці чи індуси, вони й мови не розуміють… Тоді шукаємо власника квартири через правоохоронні органи».
200 осель під арештом
За словами Ярослава Сопотика, тепловики борються із боржниками різними методами. Контролери проводять роз’яснювальну роботу та розносять повідомлення. Крім цього, фахівці реструктуризовують борги та подають заяви до суду. Після рішення суду на користь ТКЕ держвиконавці відкривають провадження і вимагають повернути борги підприємству. Потім спільно з представниками ТКЕ їдуть вилучати майно, на яке накладено арешт.
Як каже Коростіль, після вилучення майна 90% боржників протягом тижня оплачують борг. Відтак раз на тиждень вони проводять такі заходи. «Приїжджаємо із держвиконавцем та працівником МВС, — розповідає Коростіль, — маємо рішення суду, виконавче впровадження, акти опису. Стукаємо у квартиру. Якщо людина відкриває добровільно та запускає в оселю, то держвиконавець ознайомлює її з матеріалами виконавчого провадження (рішенням суду). А далі — або щось цінне забираємо з квартири, або, буває, сидимо в хаті, а люди йдуть, оплачують через термінали і приносять квитанції, або проводимо опис та арешт майна».
ТКЕ практикує й інші методи. Подають до суду на примусове стягнення із зарплати чи пенсії, накладають арешт на майно (як правило авто та квартири). Таких випадків в Івано-Франківську є вже близько 200. При цьому власник квартири не може зробити з нею жодної дії — ні продати, ні закласти, ні переписати. Потім майно реалізують через публічні торги.
В кінці минулого року виконавча служба започаткувала стягнення боргів на користь ТКЕ. Все відбувається приблизно так: держвиконавці направляють рішення суду на підприємство, де працює боржник, щоб 20% його зарплати стягували на користь ТКЕ. Якщо боржник — пенсіонер, то рішення суду направляється до відділу пенсійного забезпечення.
Є чого боятися
За словами Наталії Вінтоняк, юриста ПП «Івано-Франківська правнича агенція», згідно з законом, споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Також передбачено, що в разі відмови споживача оплачувати рахунки, заборгованість стягується в судовому порядку.
«Відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», — говорить юрист, — звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому, в першу чергу, звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. А в останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник».
«Тобто цілком реально втратити квартиру за комунальні борги, — підсумовує Вінтоняк, — але якщо сума боргу становить понад 11 470грн. і її не можливо компенсувати за рахунок іншого майна. Реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах».
***
Випадків, коли боржники втрачали житло, — не багато, але в Україні вони вже були. І те, що в Івано-Франківську такого не пам’ятають, зовсім не означає, що в нас цього не може бути.
Comments are closed.