Нещодавно ЗМІ оприлюднили шокуючу інформацію – Україні варто чекати землетрусу з не меншою руйнівною силою, ніж у Чилі чи на Гаїті. А далі пішла ланцюгова реакція – одні панікують, інші запевняють – нема причин.
Буде – не буде
Спочатку було слово. Мовлене директором румунського інституту геофізики землі Георге Мермуряном. Він заявив: після землетрусів у Чилі та на Гаїті небезпека таїться у так званій «зоні Вранча», яка розташована на кордоні України та Румунії, в Карпатах. Ця ділянка вже давала про себе знати у 1940, 1977, 1986 та 1990 роках. Проте тоді Україні, на відміну від Румунії, ті землетруси не завдали особливої шкоди. А нині румуни запевняють – епіцентр може знаходитися значно глибше, тож і поштовхи будуть потужнішими – близько 8 балів за шкалою Ріхтера. І чекати цього варто найближчим часом.
Потім почалася паніка. Для прикладу, у Львові спрацював принцип «народного Бі-Бі-Сі» – «баба бабі сказала, що сьогодні буде землетрус». І жителі одного з будинків провели мало не усю ніч надворі. Не допомогли навіть заспокоювання українських науковців, які хором твердять – у світі не існує такої технології, яка б змогла точно визначити час землетрусу.
Чи чекати прикарпатцям нового стихійного лиха «Репортер» поцікавився у відділі сейсмічності Карпатського регіону інституту геофізики НАН України. За словами його наукового співробітника Романа Пронишина, якщо у «зоні Вранча» таки станеться землетрус, його відголоски звісно відчують на Прикарпатті… і не тільки. Але…
«Мене дивує, на основі чого румуни видали свій прогноз, – каже пан Роман. – Адже можна передбачити місце землетрусу, його силу. А час – неможливо». Те, що землетрус колись таки буде, науковець не заперечує. Проте не такої руйнівної сили, як запевняють румунські вчені.
«Найсильніший землетрус у тому регіоні стався 1940 року і мав магнітуду джерела 7,4 бали, – пояснює науковець. – На поверхні, в Румунії, він відчувався з інтенсивністю 9‑10 балів. Але до Львова дійшов із силою тільки 5‑ти. Тож навіть, якщо цей землетрус, як прогнозує румунський сейсмолог, матиме магнітуду 8 балів, до нас він дійде максимально із шістьма».
І сміх, і страх
Прикарпатцям до землетрусів не звикати. Адже наша область вважається однією із сейсмічних. Люди ще добре пам’ятають 1990, 1986, 1977 роки, коли давала про себе чути саме «зона Вранча». Іванофранківці тоді хоча й перелякалися, та зараз переважно згадують все як дзеленькання склянок у сервантах та хитання люстр.
Іванофранківець Степан Коник пригадує землетрус 1977 року. Він розповідає: «Жили ми на п’ятому поверсі. Вечоріло. Я почув, як у серванті почали стукати склянки. Вся сім`я швидко вдяглася, забрали документи і пішли на вулицю. По дорозі ще розбудили сусідів. За півгодини весь двір сидів на лавочках – почали говорити, що десь будинок завалився. Та, почекавши години дві-три, розійшлися по квартирах. Пам’ятаю, на другий день діти бігали дивитися, чи школа не впала», – сміється він.
Схожі спогади лишилася й у Миколи Івченка, але про землетрус 1986 року. Чоловік приїхав у гості до друга, будинок якого стояв на вулиці Чорновола. «Ми випили, поговорили, десь біля півночі лягли з жінкою спати, – пригадує він. – І тут вона мені каже: «Колю, що ти диваном трясеш». А вже як почали склянки дзвеніти і люстра хитатися, прибігли перелякані господарі. Та поки всі вдягалися, трусити перестало. То ми й лягли спати».
А от для мешканців Долини землетруси більше пам’ятні. І пов’язані вони аж ніяк не з активністю «зони Вранча», а з «клопіткою працею» людей. Долиняни пережили цілу чергу землетресінь у 1974‑1976 роках, які відчувалися в зоні епіцентру з інтенсивністю 3‑6 балів. «Скоріш за все, вони були спровоковані закачкою води у свердловини, – розповідає Роман Пронишин. – Тоді це наробило багато галасу, та потім усе припинилося. В тому районі, слава Богу, тихо. Та все ж є слабенькі поштовхи. Чи то у Вигоді, чи далі…».
Ще один техногенний землетрус на Прикарпатті був зафіксований у Калуші, у 1987 році, з інтенсивністю 3‑4 бали. «Він був викликаний обвалом старих соляних виробок, – каже науковець. – Зараз, якщо буде сильно трясти, там все може порушитися».
Та чекати нового лиха Калушу можна і без активності у «зоні Вранча». Землетрус трапиться, якщо у копальні потрапить вода і підмиє соляні стовпи. І хоча проблема Калуша уже піднята на всеукраїнському рівні, за один день вона не вирішиться. «Документація, яку подало місто, уже пройшла експертизу в Мінрегіонбуді, – розповідає начальник обласного управління з питань надзвичайних ситуацій Володимир Семенів. – Одним із пунктів у ній передбачено консервацію Домбровського кар’єру та зведення стіни у ґрунті до нього, аби туди не потрапляла вода. Та поки що гроші на ці роботи не виділено. Та й, окрім фінансування, знадобиться ще чимало часу, аби все зробити».
Підступні домівки
Відомо, що вбивають людей не землетруси, а будинки. Хоча досі Івано-Франківськ не трясло настільки сильно, щоб падали стіни, а під уламками гинули люди. Та, кажуть, тріщини на будівлях таки лишалися. За словами Миколи Івченка, який розповідав про землетрус 1986 року, тоді будинок на вулиці Чорновола дав тріщину. Через рік чи два його визнали аварійним. Людей розселили, а будинок знесли. Зараз там стоїть новий готель.
У сейсмічностійкості своїх будинків сумніваються немало івано франківців. «Я живу в будинку, якому вже за 50 років, його талий сніг добиває, не те, що землетрус. А скільки ще таких будинків є по місту, – каже франківчанка Олена Гринчишин. – Та що там будинки, варто згадати хоча б шістнадцяту школу на Вовчинецькій, яка і без землетрусу є аварійною».
Чи мають шанс вистояти наші домівки «Репортер» запитав в управлінні містобудування та архітектури ОДА. За словами Миколи Капака, заступника начальника управління, фактично вся Івано-Франківська область входить у шестибальну сейсмічну зону. За виключенням Верховинського району та частини Яремчі, від Татарова вверх, – та зона вважається семибальною. А щодо будівництва у цих зонах розроблені спеціальні норми.
Та є ще одна важлива деталь. Нові норми увійшли в силу тільки у 2007 році. До того часу Прикарпаття вважалося на один бал спокійнішим. Тож і зводили будівлі відповідно. Тобто при сильному землетрусі найбільше шансів вистояти мають новобудови з 2007 року. Напевно.
Начальник управління ОДА з питань надзвичайних ситуацій Володимир Семенів заспокоює: «У нас землетрусів, які б привели до руйнувань, не було. Ніхто не в силі перебачити час землетрусу, тож і не варто сіяти паніку. Аби не було стоянь під будинками, як у Львові».
Та все ж варто знати перші дії під час землетрусу. «Вони такі ж, як при повені, – каже Семенів. – Відключити газ, світло, воду, взяти найнеобхідніші речі, документи, і вийти з будинку».
Головне – не варто панікувати. Ані під часу землетрусу, ані в очікування на нього. Сподіваймося на краще, але будьмо готові.
Comments are closed.