Минулого тижня на колегії ОДА директор департаменту освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту Сергій Дерев’янко повідомив, що цього року має бути запроваджений електронний реєстр у всі садочки області.
Ця інформація не пройшла повз прикарпатських батьків. Так, для прикладу, до газети зателефонувала тисменичанка Галина Горгутяк. «Цього року збираюся віддавати сина у молодшу групу, — каже вона. — Все добре, дитина проходить. Але якщо буде електронний реєстр, чи не перевернеться усе з ніг на голову? Що ми маємо робити, аби занести дитину до тої черги. Боюся, аби не було так, як у моєї сестри у Франківську, адже вона з тою реєстрацією взагалі «пролетіла».
Для початку варто нагадати про франківський досвід. Тут електронну реєстрацію ввели взимку 2012 року, і цього вересня у садки піде перший набір. Система уже показала кілька вагомих недоліків. Перший — якщо дитина не потрапляє у садок цього року, шансів піти туди на наступний практично немає, адже треба ставати у кінець нової черги. Друга — так звані «осінні діти». Згідно з законом про дошкільну освіту, дитина має стільки повних років, скільки їй виповнилося на 1 вересня. Тож ті, кому три виповнюється, скажімо, 2 вересня, мають чекати ще рік. Система на поступки не йде. Третє, «літні діти» — поки ці малюки думали з’явитися на світ, вільні місця уже забронювали за тими, хто народився раніше. Загалом же цього року у садки Івано-Франківська не потрапляє понад 1,5 тис. малюків.
Тож питань і справді багато. По відповіді ми подалися у той же департамент освіти й науки. Його директор Сергій Дерев’янко пояснює необхідність запровадження електронної реєстрації у садки тим, що, на жаль, нині держава не забезпечує всім дітям доступу до дошкільної освіти, а оскільки існують черги, то потрібно їх упорядкувати. І таке завдання стоїть не лише перед нашою областю, а перед цілою країною. Нині на черзі у садки на Прикарпатті — 3680 дітей. Найбільше, звісно, у Івано-Франківську.
«Іде мова про те, аби створити єдиний освітній портал в області, який включатиме освітні портали районів, – пояснює Дерев’янко. — На кожному з цих порталів буде інформація про садок, а також реєстраційний лист, де кожен із батьків зможе побачити чергу та свою дитину в ній».
Створення електронної системи у департаменті розглядають як засіб прозорості й боротьби з корупцією. Крім того, мають надію, що з її запровадженням зменшиться загальна черга по області. Адже, і це вже точно відомо, батьки не матимуть можливості записати дитину на чергу у кілька садків одночасно.
Чи поширять на цілу область модель Івано-Франківська, поки що не відомо. Як каже Дерев’янко, добра базова модель є у Дніпропетровську, а ще у них є пропозиція від харківської інноваційної структури, яка безкоштовно надає програми для створення цієї системи. Зараз над цим працюють. У четвер, в день виходу газети, відбудеться колегія департаменту, де уточнять усі нюанси.
Достовірно відомо, що цю систему до 1 вересня повинні запровадити у містах обласного значення, а до 1 грудня — у всіх районах.
«Мається на увазі, що до 1 вересня ми повинні створити таку систему і вкласти туди базовий список — тобто це ті діти, які є зареєстровані в ДНЗ, — пояснює Дерев’янко. — А вже з вересня система працюватиме на поповнення».
Як запевняє директор департаменту, для районів це не таке принципове питання, як для Івано-Франківська, бо є такі, де черги взагалі нема. Наприклад, Верховинський, Галицький, Калуський, Косівський, Снятинський, Тлумацький.
Як занести дитину в ту чергу, також поки що вирішується. «Але це не означає, що батькам треба буде їхати у район, аби зареєструвати дитину, — заспокоює директор департаменту. — Батьки звертаються у дитячий садок, а вже його керівництво має забезпечити, аби дитина була занесена у реєстр. Бо реєструватися самому з домашнього комп’ютера — це не вихід».
А взагалі, каже Сергій Дерев’янко, до закінчення наступного року в Україні не має бути черг до дитячих садків. «Усі райони та всі їхні управління освіти мають завдання — розробити план вирішення цієї проблеми, – говорить він. — Тож у четвер на колегії ми отримаємо пропозиції по кожному конкретному населеному пункту. Окрім будівництва нових садків, є ще дуже поширений варіант — це створення навчально-виховних комплексів. Тобто у нас є школи, які не задіяні на 100% потужності — є можливість відкривати там дошкільні групи».
Що ж, побачимо. Напевно, ніхто не проти, аби це питання врешті вирішилося. І бажано — позитивно для дітей і батьків.
