Дороги року

Минулоріч іванофранківці з подивом спостерігали за небаченим явищем. Вночі на вулицях міста відбувалися масштабні ремонти доріг. Зараз городяни з не меншим подивом спостерігають, як відремонтовані дороги поступово та незворотньо вкриваються ямами.

То була епопея, не інакше. Новообрані депутати Івано-Франківської міської ради зажадали змін, і самі ж почали ті зміни генерувати. Навесні стало відомо про нову програму ремонту доріг. На зміну щорічному поточному латанню реформатори запропонували капітальний ремонт найбільш проблемних ділянок. Змінили й відповідальних осіб. Замість департаменту комунального господарства, транспорту і зв’язку доручили займатися дорогами міському управлінню капітального будівництва (УКБ).

Найкраще – гостям!

Але те, що красиво звучить на словах, не завжди легко запровадити на ділі. УКБ повинно було в авральному режимі готувати необхідну документацію. Через обмежене фінансування про капітальний ремонт доріг у його класичному розумінні не могло бути й мови. Тоді придумали новий термін – вибірковий капітальний ремонт. Це означало, що ремонтувати можна окрему частину вулиці без потреби розбирати основу дороги.

(Зображення клікабельне)

Від «капітального» підходу одразу постраждало івано-франківське КП «ДРЕУ», яке виявилося неспроможним реалізувати масштабні задумки франківських депутатів. «На превеликий жаль, ні в місті, ні в області немає підприємств, які б мали справді велику техніку, – каже Володимир Ковальчук, начальник УКБ. – У КП «ДРЕУ» є тільки маленька метрова фреза, потужних катків та асфальтоукладників немає».

Франківським комунальникам залишили поточний ямковий ремонт, а з «капітального столу» їм перепали лише два об’єкти загальною вартістю 466 тис. грн. Натомість, на горизонті з’явилися заїжджі фірми. Першою стало столичне ТзОВ «Сем Буд». На Прикарпатті його вже знали. Свого часу кияни робили капремонт доріг у «Буковелі», а ще після повені 2008 року відновлювали дорогу в селі Вовчинець.

«Сем Буду», а пізніше й черкаському ПП «Артбуд Вектор» (цю фірму в нас знали лише за відгуками з Тернополя та Вінниці) довірили працювати на недорогих об’єктах до 300 тис. грн., які не вимагали оголошення конкурсів. Франківські дороги ці фірми ремонтували два місяці – у червні та липні 2011-го. Киянам віддали п’ять об’єктів на суму близько 1 млн. 300 тис. грн. Черкащани «урвали» три ділянки, на які місто виділило майже 800 тис. грн. На їхній техніці з’явилися наклейки про те, що роботи контролює ВО «Свобода», найчисельніша фракція у міськраді.

У червні депутат Віталій Бурко, який тоді вже отримав посаду в керівництві КП «ДРЕУ», розповідав журналістам, що ці дві ліцензовані приватні фірми дають гарантію на свою роботу, і між ними є конкуренція. Мовляв, хто краще себе проявить, той у подальшому й ремонтуватиме івано-франківські дороги.

Кубик асфальту – на згадку

Тим часом, 20 червня, УКБ оголосило конкурсні торги на вибірковий капремонт ще кількох об’єктів. На кону стояли кілька мільйонів гривень, і франківські дороги зацікавили ще одну конкуруючу компанію – ПВКП «БК «Арва» з міста Орджонікідзе Дніпропетровської області. Вона взяла участь у торгах разом з «Сем Будом» і 12 серпня виграла їх. У результаті, дніпропетровці переплюнули двох своїх попередників та уклали угоди з УКБ майже на 5 млн. грн.

«Сем Буд», щоправда, без роботи не залишився. Вже тоді кияни паралельно працювали у Чернівцях, де за 8 млн. грн. реконструювали злітну смугу місцевого аеропорту. Не гаючи часу, вони разом зі своєю технікою перебралися туди. Подейкують, що від’їзд був настільки несподіваним, що частину робіт за киянами доробляло наше КП «ДРЕУ».

А дорожники з Орджонікідзе, як пізніше виявилось, підклали франківським депутатам свиню. Нині місто має претензії лише до тих доріг, де працювала саме «Арва». Як каже Володимир Ковальчук, дороги, що робилися в літній період, стоять добре. Недоліки мають два об’єкти «Арви»: вулиці Деповська та Галицька.

«Роботи там виконувалися восени, і температура вночі тоді різко впала, – пояснює Микола Халак, перший заступник начальника УКБ. – При температурі нижче 5°С бітум має здатність кристалізуватися, через це асфальтобетон формується не повністю».

В УКБ кажуть, що технагляд за роботами проводився на належному рівні. Досі в управлінні зберігають кубик асфальту, який тоді вирубали з дороги для незалежних лабораторних досліджень. Вони показали, що асфальт відповідає усім вимогам.

За словами Володимира Ковальчука, хвилюватися не варто. У договорі з виконавцем був передбачений гарантійний термін три роки. Тож усі недоліки на дорозі протягом цього часу підприємство має усувати власним коштом. У вівторок, 13 березня, до Івано-Франківська приїжджали представники «Арви». Після об’їзду своїх об’єктів вони визнали в мерії, що ями на дорозі дійсно є, та пообіцяли поправити все за свій рахунок. Щоправда, зроблять вони це ближче до літа, коли остаточно потепліє.

Менше пафосу

«Набагато рентабельніше здійснювати капітальний ремонт, результат якого протримається мінімум п’ять років, ніж щороку закладати нові витрати на часткові ямкові ремонти, – говорив у червні 2011 року секретар Івано-Франківської міської ради Руслан Марцінків. – Для дійсно позитивного результату потрібно змінювати стару схему ремонту доріг, обирати для виконання фірми, що будуть давати гарантію».

Пройшло менше року, і з міської ради чути вже значно менше пафосу. «Послугами цих підрядників ми більше не будемо користуватися, їхня якість нас не влаштовує, – заявив «Репортеру» 20 березня Роман Онуфріїв, голова депутатської комісії з питань планування фінансів, цін та бюджету міськради. – Факт дійсно неприємний. Можливо, ми затягнули із проведенням тендерів, але головні рішення були правильними. Цього тижня ми узгодимо плани з капітального ремонту й наступного тижня оголосимо тендери. Таким чином розраховуємо, що капітальні об’єкти у місті будемо «катати» у найгарячішу пору року – влітку».

Крім того, як каже Володимир Ковальчук, сьогодні в УКБ думають над застосуванням в Івано-Франківську щебенево-мастичного асфальту. Цей тип покриття містить більше бітуму, є еластичнішим, менш водопроникним, а тому довговічнішим. Також чиновники вивчають можливість відмови від застосування на дорогах пісково-соляної суміші взимку та переходу на спеціальні, менш агресивні, розчини.

Перший минулорічний млинець для оновленої франківської влади на наших дорогах вийшов дещо гливким. Які висновки з цього зробили можновладці, побачимо вже за кілька місяців. А також подивимось, як саме дороблятимуть свої огріхи дорожники з Орджонікідзе.