Василина Кучерява Коли ми відвідуємо якийсь заклад, то рідко коли задумуємося над тим, що він може комусь належати. Більше того, наше відвідування може комусь заважати. Наприклад, секс-меншинам, а точніше геям, які, як твердять посвячені, збираються у кафе «Діо». Якщо ми не знаємо про це, то можемо порушити їхню приватну атмосферу, заважати їм своєю присутністю.
Хто б і як до них не ставився, а рахуватися з тим, що вони є, ми повинні. З цього і випливає, що вони можуть мати якісь свої місця зустрічей, де ми, гетеросексуали, є зовсім небажаними. Про все це говориться у нашому місті на рівні чуток. Хтось щось чув, а хтось щось бачив. Однак саме через оці не досить аргументовані «подейкування» багато хто з молоді перестав відвідувати це кафе. Одні, щоб не падала на його світлу репутацію тінь, а інші — щоб не порушувати їхній комфорт.
Якщо поскладати всі чутки та підозри і спробувати проаналізувати тверезо, то не дуже віриться, що гомосексуалісти, при всьому великому виборі закладів, які є у місті, вибрали для себе саме цей бар. Адже в білий день там можна побачити контингент старшого покоління, віку так за 40, який мало уваги звертає на дизайн, широкий вибір коктейлів у прейскуранті, відсутність туалету (до речі, дуже мало закладів у місті може цим похвалитися) і т.?д.
Є й ще одна незручність для відвідувачів: там частенько ходять цигани і просять милостиню. Знову ж таки за чутками, є інформація, що якщо бармени та офіціанти не виганяють бомжів, то це означає, що заклад отримує від того, що вони «випросили», певний відсоток.
За чутками, все почалося з того, що кілька років тому там працював бармен-гей. Його друзі відвідували цей заклад, бо приходили до нього. Проте навіть після його звільнення нічого не змінилося, вони і досі продовжують туди ходити. Кажуть, що найчастіше вони збираються у п’ятницю ввечері, але й іншими днями тижня вони не нехтують.
Кому належить цей бар і чи мають щось власники до секс-меншин? — Ось що нас цікавило. Виявилося, що довгий час він належав Дмитру Шлемку, який є досить відомою особистістю в нашій області. Спершу його знали як голову обласної організації партії «Батьківщина», далі — як заступника голови ОДА, нині він народний депутат України від БЮТу.
За словами Д.?Шлемка, коли він став заступником голови облдержадміністрації, то здав всі повноваження, які стосувалися бізнесу.
Адже державний службовець не має права займатися бізнесом. З тих пір фірму Дмитра Васильовича очолила його дружина, яка нині і є директором цього кафе.
Старші люди кажуть, що «якщо людина здібна, то здібна до всього». Мабуть, не варто стверджувати протилежне по відношенню до власників цього кафе. Хтось може припустити, що якщо власник кафе не зміг впродовж довгого часу (десь з 15 років) зробити з нього комфортний та якісний заклад, то хтозна як тепер він справляється зі своїми функціями депутата Верховної Ради.
Але ми зараз не про це. З нашої розмови виплило, що нардеп не знає про те, що геї полюбляють цей заклад. Правда, припускає, якщо це й так, то їх, мабуть, дуже мало.
Адже кафе саме по собі дуже маленьке: чотири столики з одного боку і чотири з другого. «Я б порадив тим, хто таке каже, прийти туди і подивитися. Хоч би одного викинути такого, про якого ви кажете. Я їх ще не бачив у живому вигляді у Франківську, тому мені важко визначити їх. Як по кольору чи по запаху, чи по чому їх визначають?», — коментує Д.?Шлемко газеті «Репортер».
Зрештою, аргументи ці є не досить чіткими, адже навіть попри те, що кафе є маленьке, знаємо, що і самих гомосексуалістів у Івано-Франківську теж не дуже багато, тому все це тільки може посилити такі підозри. Проте колишній власник «Діо» більше схиляється до того, що це плітки. Навіть зауважує, що їх є кому поширювати. Наприклад, це можуть робити окремі люди, в тому числі і журналісти, яких він у свій час виключив з партії, з депутатського корпусу міської ради, вони мусять щось знаходити. А інші аргументи знайти не так легко.
Як Дмитро Шлемко сам відноситься до одностатевих стосунків, він відповісти не зміг. Каже, що навіть ніколи над цим не задумувався. Та й проблеми ці ніколи його не хвилювали. «От економіка чи політика — це мій хліб, а інше десь не вписується у моє розуміння», — підсумовує він.
Звичайно, ніхто не винен у тому, що хлопці вибрали для себе саме цей заклад. Може, через шторки, адже закладів зі шторками у нашому місті не так багато.
Comments are closed.