В Інтернеті та на центральних телеканалах вже чимало повідомлень та коментарів різних науковців про те, що цьогорічна зима буде надзвичайно лютою. Мовляв, зникає тепла течія Гольфстрім, що може стати для Європи початком нового льодовикового періоду. Якою ж буде цьогорічна зима на не менш європейському Прикарпатті?
Без катаклізмів
На відміну від польських науковців, які стверджують, що Європі загрожує льодовиковий період, наші синоптики прогнозувати таке не беруться. Та в один голос кажуть, що такі довгострокові прогнози – якою буде зима і чи дійсно вона буде така люта – неможливі. Стверджують, що таких прикладів у світі ще немає. Наприклад, Київ може давати прогнози на 10‑15 діб, а в Івано-Франківську авіаційна цивільна метеостанція, яка функціонує на базі місцевого аеропорту, – на дві доби.
«Ми передбачаємо зиму приблизно такою, якою вона є кожного року, – каже начальник Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології Володимир Фригович. – На більшій частині території України з імовірністю 55‑75 % температура буде близькою до норми. Тому середня місячна температура у грудні становитиме 1‑4 градуси морозу. Січень також очікується теплим – імовірність 70‑75 %. У західних областях на 50 % очікується тепла погода. Ймовірність холодного січня незначна – 10‑15 %. Близьким до норми очікується і лютий. Це все прораховано українським гідрометцентром на 55 %».
Отже, майже п’ятдесят на п’ятдесят. Утім, аномалій не передбачають. Проте, кажуть синоптики, останнім часом, особливо на Прикарпатті, спостерігалися дуже незвичні явища для нашої території, наприклад, смерчі. Тому очікувати можна всього.
Гори знають
Український гідрометеорологічний центр не може визначити погоду на Прикарпатті без даних з високогірної сніголавинної метеостанції «Пожижевська». Звідти показники та спостереження тричі на день передають до Івано-Франківська, а з обласного центру до Києва. До речі, інформацію з «Пожижевської» отримує і Румунія. Тому там, як нікому, треба знати, якою буде погода у горах.
«З наших прогнозів справджуються 70 %, – каже начальник метеостанції «Пожижевська» Михайло Довганюк. – Цьогорічна зима має бути гострою. По всіх метеорологічних параметрах видно, що буде ще й мокрою, бо у верхів’ях Карпат уже починає падати мокрий сніжок».
За словами Михайла Довганюка, за його 40 років стажу на високогірній метеостанції, найхолодніше в горах було в 1970‑х роках – 26‑27 градусів морозу, не більше. Хоча, внизу могло бути і -35°С. «Починаючи з 1985‑х років, – говорить він, – зими у горах були дуже сніжними і морозними. Але сьогодні погодні умови геть змінилися. Пішло інтенсивне потепління. Якщо раніше лавинний сезон ми відкривали на початку грудня, то нині – наприкінці січня. Такі переходи є. Тому не можна сказати, що зима буде аж такою страшною».
 |
Сни мольфара
Наука наукою, а є джерела, перевірені часом та нашими бабусями. Народні прикмети. До речі, найчастіше, якою буде зима, визначали на Покрови.
«Йой, страшні колись були зими, – каже пенсіонерка Емілія Стефурак. – Ми дивимося за бджолами – вони ніколи не збрешуть. Якщо сильно заліплюють дірку в вулику, то зима буде дуже холодною. Цього року ще не дивилася, не маю здоров’я ходити, але казав сусід, що не сильно».
«Багато шишок на сосні, то сильна зима буде, – стверджує Марія Ільків. – То ще мене тато так вчили».
Від народних прикмет – до знаків природи. Про них мав би знати найвідоміший карпатський мольфар Михайло Нечай з Верхнього Ясенова. «Знаки показує сама природа, – говорить він. – На полонинах вже де-не‑де випав сніг. Сильно кинулися весняні гриби, потім осінні, та не обов’язково в лісах, але й на теренках попід лісом. Оце і є знаком того, що зима буде досить морозною. Лиш почався жовтень, а листя вже паде з дерев. Як деревина оголиться від листу, то вона вже готова зимувати, то й свідчить про те, що зима скора буде, а легкі морози зараз – що буде люта».
Проте, у своїх віщих снах Нечай не бачить ніякого глобального похолодання й не передрікає його. Каже, що були в горах й сильніші зими, коли від морозів аж дерева тріскали та вся садовина – яблуньки та груші. Але то давно було. Зараз легкі зими, говорить мольфар, що й дощ у грудні може падати. Та додає, що цього року зимуватиме бідно, як і всі люди. Має мольфар хатину, а з худоби – один кіт. І то чорний, бо білі чомусь здихають.
«Все має бути в гармонії, – стверджує Михайло Нечай. – Половина зла – половина добра. Ось так воно все протилежними сторонами стоїть на вазі. І такий закон у природи. Було літо дуже жарке, то зараз має бути холодна зима».
Було й холодніше
З архівних даних Івано-Франківського обласного центру гідрометеорології нам підняли дані екстремальних максимальних та мінімальних температур, які були зафіксовані в області за минулі роки.
Наприклад, мінімальна температура в осінньо-зимовий період була у 1963 році – 34 градуси морозу. Цього ж року 1 березня було зафіксовано -26°С.
Максимальна плюсова температура у Івано-Франківську взимку була у грудні 1989 року – 19 градусів тепла.
Щодо опадів, то максимальна кількість опадів була в жовтні 1905 року та становила 124 мм опадів (норма – 68 мм). А взимку 1962 року – 91 мм. До речі, цієї зими прогнозують 81 мм опадів, а це вже може бути серйозно.
Та в будь-якому разі сподіваємося, що найближча зима буде для нас не такою вже страшною. Подивимось. Але однозначно, не треба панікувати, адже льодовикового періоду не буде. А тепло в домівках слід уберегти самим – утеплити вікна, перевірити опалення та приготувати побільше теплих слів для своїх рідних. Тоді все, що за вікном, стане не таким важливим.
