У вівторок на засіданні Івано-Франківського виконкому визначали відповідальну організацію за утримання, ремонт та експлуатацію ліфтів. Тобто, як завжди, шукали крайнього у тих проблемах, які нині має місто.
Отже, у грудні минулого року Держгірпромнагляд звернувся з листом до міського голови Віктора Анушкевичуса, де висловив стурбованість тим, що значна частина ліфтів не пройшла експертне обстеження й технічний огляд. Мовляв, їх експлуатувати не можна, відтак вони їх зупинять. Крім цього, «наглядачі» звернули увагу на те, що не проведено перереєстрацію ліфтів.
 |
Потім Єдиний розрахунковий центр (ЄРЦ) вів тривалу переписку з Держгірпромнаглядом. Останні переконували, що, згідно з правилами будови та експлуатації, ліфти підлягають «перереєстрації після реконструкції, модернізації, передачі у власність або експлуатацію іншому суб’єкту господарювання». ЄРЦ відповідав, що цього всього не відбувалося, відтак, перереєстрація не потрібна. Мовляв, за законом, власниками ліфтів є мешканці, а експлуатуючою організацією виступає КП «Івано-Франківськліфт».
У результаті тривалої переписки порозумітися не вдалося. Більше того, у лютому з якихось причин Держгірпромнагляд відключив чотири ліфти. ЄРЦ не розгубився та звернувся до прокуратури. Пізніше скликали круглий стіл, де вирішили піти на вимоги Держгірпромнагляду й доручити КП «Івано-Франківськліфт», як експлуатуючій організації, провести тую перереєстрацію.
Як сказав на виконкомі заступник керівника ЄРЦ Микола Вітенко, це рішення влаштовує і Держгірпромнягляд, і ЄРЦ. Правда, не сказав, що думає про це керівник КП «Івано-Франківськліфт» Ярослав Квас. Адже на виконком його не запросили і рішення він не бачив…
Далі приблизно годину Вітенкові доводилося переконувати членів виконкому в необхідності визначити основною відповідальною організацією «Івано-Франківськліфт». Мовляв, усе для того, щоб забезпечити належну експлуатацію та визначити відповідальних, які мають у підпорядкуванні людей з відповідною кваліфікацією.
«Наше законодавство не досконале, – сказав Микола Вітенко. – Наприклад, передбачено, що перереєстрація повинна робитися власником або експлуатуючою організацією. ЄРЦ вважає експлуатуючою організацією «Івано-Франківськліфт». Тому це рішення дасть можливість безболісно пройти перереєстрацію усіх ліфтів і запустити тих вісім (недавно відключили ще чотири ліфти), які зараз зупинено на території ЖЕО № 4».
Виникла ціла дискусія. Що робити та як бути? «Такими рішеннями ми підводимо до того, що ліфти будуть нічиї, – заперечив член виконкому Василь Демків. – Ці питання повинен вирішувати балансоутримувач. Наприклад, завтра не стане такого підприємства, як «Івано-Франківськліфт», то що буде далі?».
«На підставі чого ми назначаємо «Івано-Франківськліфт» експлуатуючою організацією? – поцікавився перший заступник мера Зіновій Фітель. – За їхньою згодою чи без неї? Наказом чи велінням? Якби була згода, то було б зрозуміло…».
«Сьогодні ЄРЦ робить проблему там, де її нема, бо не хоче нести відповідальність за стан ліфтового господарства у житловому фонді, – обурився член виконкому Василь Мельничук. – Раніше цим займався жек, а ЄРЦ хоче спихнути це на КП «Івано-Франківськліфт». Ну, хай уже спихає, якщо у нього немає відповідних спеціалістів».
У результаті вирішили таки не визнавати «Івано-Франківськліфт» відповідальною організацією. Перефразували пункт рішення так: «Доручити директору «Івано-Франківськліфт» провести перереєстрацію ліфтів відповідно до чинного законодавства, згідно з укладеними угодами».
«Укладені угоди» у цьому реченні є дуже важливим словосполученням. Адже у місті є дві експлуатуючі організації. Перша – «Івано-Франківськліфт», друга – «Прикарпатліфт». І навіть попри те, що, за словами Миколи Вітенка, у Держгірпромнагляду 99% претензій виникають саме до «Івано-Франківськліфта», на наступний виконком ЄРЦ винесе таке ж рішення по «Прикарпатліфту». Крім цього, протягом трьох днів ЄРЦ має отримати візу від керівника Держгірпромнагляду та КП «Івано-Франківськліфт»…
І останнє: насправді таким чином проблему не зняли. Бо ж як експертного обстеження, так і технічного огляду й досі нема. Щоб усе це зробити, треба замовити послуги та заплатити з міського бюджету приблизно 1 млн. грн.
