Війна

Бюджети на дієті

Обидві бюджетні сесії минулого вівторка розпочалися з того, що франківські пластуни напередодні Різдва принесли депутатам «Віфлеємський вогонь миру». Далі – пластуни колядували під гітару. Зважаючи на велику любов нині провладної в обох радах «Свободи» до «Пласту» виглядає, що тепер українських скаутів ми зустрічатимемо все частіше. Може це й не зле…

Для області забагато не буває

Обласний бюджет на 2011 рік теоретично має складати понад 2 млрд. грн. – на 11% більше, ніж минулорічний. З них 1,2 млрд. грн. – це цільові субвенції з держави, ще майже 600 млн. грн. – вирівнювальні дотації (одна на обласний бюджет, інша на місцеві бюджети). Правда, цих коштів все одно не вистачає, бо як каже голова ОДА Михайло Вишиванюк: «Бюджету багато не буває, його вічно мало».

Голова бюджетної комісії Володимир Шкварилюк сказав, що Мінфін довів показники, які врахували далеко не всі пропозиції та потреби Прикарпаття. Та з ситуації треба було якось виходити, тож депутати спершу розглянули бюджет на профільних комісіях, надали десь 15 своїх пропозицій, а потім одноголосно, без шуму та непорозумінь проголосували за бюджет.

«Я би назвав цей бюджет кошторисом, – зазначив Шкварилюк, – який не відображає усі потреби. Це дієта для області. Адже він не може забезпечити і потішити такі галузі, як охорона здоров’я, освіта, молодь і спорт тощо».

Якщо порівнювати з минулими роками, то слід згадати, що раніше хоч захищені статті на кшталт зарплати, енергоносіїв чи видатків на харчування фінансувалися на 100%, а цьогоріч районні бюджети зіштовхнулися з тим, що їх недофінансують на 10, а то й на 20%.

Голова облради Олександр Сич підтримує Шкварилюка. «Це бюджет не розвитку і не процвітання, а бюджет виживання, – говорить він. – Правда, депутатський корпус доклав максимальних зусиль, щоб у тих умовах виживання найефективніше розпорядитися тими коштами, які є. І щоб, принаймні, на пріоритетних напрямках не втратити того темпу життєдіяльності, який область мала до цього часу».

Так, за словами Сича, пріоритетні напрямки, якими рухатиметься Івано-Франківщина, стануть розвиток охорони здоров’я (зокрема оснащення лікарень апаратурою), побудова дитячих садків, покращення стану населених пунктів області тощо.

Правда, голова депутатської комісії з питань охорони здоров’я та материнства Манолій Піцуряк запевнив, що на видатки охорони здоров’я не вистачає майже 120 млн. грн. «Я з 1998 року виходжу на трибуну і говорю одне і те саме: медикаменти і харчування… І я би хотів, щоб коли ми піднімаємо якесь питання, воно нарешті почало вирішуватись. Так, нам треба будувати дороги, мости, школи. Але хто за хворого подумає?».

До речі, постраждала і освіта. Цього року вперше на фінансування області перейшли професійно-технічні заклади. Дотепер вони фінансувалися з державного бюджету, а такий перехід з’їв майже 90 млн. грн.

Правда, є й позитив. Або хоча би сподівання. Справа в тому, що в держбюджеті передбачені 1,5 млрд. грн. на будівництво, ремонт і реконструкцію українських сільських доріг. Може і Прикарпаттю теж щось перепаде…

«Важко сказати, чи ті гроші на дороги реальні, – каже Олександр Сич. – Ми будемо по ходу виконання бюджету слідкувати за тим, що реально, а що ні. Сьогодні дуже би не хотілося говорити про будь-які цифри, бо в багатьох випадках вони виглядають штучно збільшеними або натягнутими, наприклад, дохідна частина».

Ото ж бо й воно. Добре, хоч чесно говорять.

Гроші ділити непросто. Особливо, коли їх гостро не вистачає

Місто тягає ковдру

Міський бюджет теж бажає бути кращим. Загальний його обсяг – 620 млн. грн. З них понад 200 млн. – це дотація та субвенції. Решту місто має заробити самотужки. Коштів не вистачає катастрофічно. Це помітно навіть по тому, що заробітна плата в бюджеті закладалася не на 12, а на 11 місяців. Грудневу зарплату передбачатимуть вже у наступному році.

Виглядає, що найбільше не вистачило охороні здоров’я. На виконкомі медик Анатолій Богуш навіть не голосував за бюджет. Мовляв, там не враховані жодні законні доплати (нічні, премії, індексація зарплати) для медиків. А депутат міськради Володимир Стасюк зауважив, що на початку 1990-х років на саме місцеве самоврядування витрачався лише 1% від бюджету, зараз – значно більше (4% – Авт.). Ще він нагадав про те, що в ті ж дев’яності на освіту та медицину витрачали однаково.

Нині ж різниця величезна. Освіта – 187 млн. грн., охорона здоров’я – 114 млн. Тож, запевнив Стасюк, місто має шукати резерви, як вижити такій «занапащеній галузі, як медична». «Чи зробить це міський голова, я сумніваюсь, – сказав Стасюк, – але та більшість, яка є у міській раді, має резерви і можливість це зробити». Також депутат згадав про муніципальні аптеки та добровільне медичне страхування тощо.

Депутат Юрій Соловей теж говорив про роздуті чиновницькі апарати. «Я мав надію, що цього року ми почнемо говорити про розвиток міста, а не про проїдання всього того, що стягуємо по нитках». Ніхто не намагається збільшувати бюджет, каже Соловей, не пише відповідні програми, єдине, що робиться – це «тягають скудну ковдру зліва направо».

Постраждала не лише медицина, а й весь міський бюджет. Головна причина – Бюджетний кодекс. Як сказав голова бюджетної комісії Роман Онуфріїв, держава безповоротно вилучила з дохідної частини міського бюджету транспортний і ринковий збори, адмінштрафи у сфері дорожнього руху, комунальний податок, податок з реклами та інші податки і збори. Крім того, уряд зменшив вирівнювальну дотацію в порівнянні з минулим роком на 6 млн. грн. «Сьогодні загальний дефіцит бюджету за плановими показниками сягає від 30 до 50 млн. грн. по загальному фонду», – зазначив Онуфріїв. Усе це він назвав політичним рішенням, яке має на меті нівелювання місцевої влади.

До речі, цьогоріч міські депутати ввели до бюджету кілька новинок. Створили фонд для лікування онкохворих дітей (250 тис. грн.) та збільшили доплати до пенсій воякам УПА та дивізії «Галичина». Крім того, у планах міста є оптимізація деяких доходів. Наприклад, можливість скорочення шкільних сторожів (перехід на охоронну службу) або комунальників (перехід на автоматизоване прибирання доріг).

Ще однією новацією стало те, що відтепер усі титульні списки (витрати з бюджету) управління ЖКГ будуть погоджувати із профільною комісією. Це, звісно, не дуже сподобалося міському голові Віктору Анушкевичусу. Він навіть пригрозив, що раз так, то хай люди пишуть скарги комісії, а не йому. Але депутати настояли на своєму. Тепер цю історію погоджує голова комісії з питань ЖКГ, а затверджує мер. Правда, ще була думка і затвердження віддати профільному заступнику, але мер того вже точно не віддав. Навіть припустив, що це провокація.

Деяким депутатам, як і минулого року, не сподобалося виділення коштів на прокуратуру та СБУ. (Це відбувається щороку, комусь не подобається, але все одно всі голосують). Наприклад, Юрій Соловей сказав, що прокуратурі дали більше, ніж на ремонт будинків. А Ярослав Дубас взагалі згадав про державну політику. Мовляв, уряд обіцяв органам місцевого самоврядування спрямовувати фінанси з місцевих податків на місця. Але з прийняттям Податкового кодексу все стало навпаки. «Коли фінансування освіти, медицини, і культури є мінімальним, – сказав Дубас, – силовики отримують значно більше. То чи не перетворюється Україна на міліцейську державу?».