Бізнес має працювати, а Івано-Франківськ готовий його прийняти. Допомагає у цьому «Проєкт RIDNI» Бізнес.Ре.локація.
Зараз є досить багато підприємців з інших регіонів України, в яких підприємства знищені. І вони розглядають Прикарпаття для релокації свого бізнесу. Тому проєкт “Проєкт RIDNI» Бізнес.Ре.локація.” від Каналу 402 покликаний інформаційно, а подекуди й практично допомогти таким людям перевезти свій бізнес до затишного Франківська, пише Репортер.
Керівниця громадської спілки «Дорога смаку Прикарпаття» та одна з ініціаторок цього проєкту Ірина Фіщук знайомить з франківськими підприємцями та розповідає про те, як їм вдається залишатися на плаву. А також про те, як вони співпрацюють з підприємцями, які перевезли свої бізнеси з гарячих точок на Прикарпаття.
Цього разу розповідь про франківський бренд етноодягу GAPTUVALNYA. За словами його засновниці Наталії Гергелюк, зараз основні труднощі з якими вони стикнулися – це постачання імпортної сировини. Адже все завозили з Італії, Франції та Німеччини. Поки нема чіткого розуміння від постачальників, як вони будуть працювати надалі. Тому працюють на тих запасах, які мають.
Читайте також: «RIDNI». Франківськ готовий прийняти новий бізнес (ВІДЕО)
Попит на їхню продукцію є, адже життя продовжується, люди одружуються. У крамницю приходять наречені, які обирають собі сукні з етномотивами. Також приходять клієнти за одягом для патріотичних фотосесій.
Зріс попит за кордоном і люди більше цікавляться. – розповідає засновниця бренду GAPTUVALNYA. – Трохи з обережністю, оскільки ще не до кінця налагоджена логістика з доставки замовлень. Але бачимо, що служби доставки з кожним днем більш повноцінно відновлюють свою роботу. Думаю, що дуже скоро ми в нормальному режимі зможемо відправляти замовлення за кордон.
Крім того, вони вже співпрацюють з одним брендом одягу з Києва.
Ми з дівчатами познайомилися на маркетах українського вбрання «Всі свої», який відомий у Києві, – говорить Гергелюк. – І тепер ми для них робимо вишивку. У них також одяг декорований вишивкою, але дещо в іншому стилі, ніж наш. Вишивку вони замовляли у Харкові. Сьогодні те виробництво не має можливості обслуговувати їхнє замовлення і це робимо ми.
Ще одна співпраця – це вишивальне підприємство з-під Києва, яке зараз переїхало до Франківська.
Наразі пробуємо розширити нашу площу, для того, аби їх до себе забрати й також разом працювати, – каже Наталія. – Ми даємо обладнання і робочі руки. Ця сфера досить специфічна і не так легко знайти працівника. Адже вишивка має дуже багато нюансів. Тому наші працівниці вже допомагають цим підприємствам відновлювати роботу.
Наталія Гергелюк додає, що конкуренції одні одним вони не роблять, бо усі працюють у різних напрямках.
У дівчат бренд одягу – це більше кежуал стиль і вишивка там тільки як прикраса, – розказує Наталія Гергелюк. – Те вишивальне підприємство – у них інший кінцевий продукт. І це не одяг. Але всім для виготовлення продукту потрібне вишивальне обладнання. Тому ми один одного доповнюємо, збільшуємо потужності один одного.
