У п’ятницю, 14 жовтня, – на свято Покрови й День захисника – у Тисмениці відкриють антимагазин. Чому «анти»? Бо цін там нема і платити не треба, пише Репортер.
Антикрамниця офіційно називається – «Центр допомоги Тисменицького району учасникам АТО, їхнім родинам, малозабезпеченим та інвалідам». Ініціювали центр відоме подружжя волонтерів і меценатів Курта й Мирослави Зіммхенів разом зі Спілкою учасників АТО Тисменицького району. Облаштували його на площі Ринок, 36 у райцентрі. Великі банери українською та німецькою мовами видно здалеку….
Всередині холодніше, ніж на вулиці. Закутана Мирослава Зіммхен розкладає речі з коробок на стелажі. Курт вирішує якісь організаційні питання з кількома чоловіками у військовій формі.
Подружжя Зіммхенів, особливо Курта, добре знають на Прикарпатті. Чоловік уже понад 10 років мешкає в Україні і страшенно небайдужий до того, що відбувається навколо нього. Зіммхени опікуються дитячими будинками, багатодітними родинами, активно волонтерили під час Майдану і зараз допомагають військовим на Донбасі.
Саме завдяки Курту шестеро поранених майданівців – троє прикарпатців і троє волинян – поїхали на лікування до Німеччини. Зіммхен зв’язався з депутатом Бундестагу Арнольдом Ваатцем, і тоді ще 40 поранених українців відправили лікуватися за кордон.
Коли почалась війна – всю допомогу сфокусували туди. Подружжя активно допомагає різним підрозділам. Особливо тісно співпрацюють з першим добровольчим мобільним шпиталем імені Миколи Пирогова (ПДМШ). З Німеччини Зіммхени постійно привозять їм перев’язочні матеріали.
Курт двічі був на передовій. Каже, для нього було важливо побачити реальну картину того, що відбувається. Потім приїздив у Німеччину і там розповідав, що бачив. Писав у німецькі газети й на своїй сторінці у соцмережі Facebook.
Мирослава сміється, мовляв, її чоловік веде в Німеччині інформаційну війну проти москалів. «Бо насправді Росія там дуже гарно себе представляє, щось під 20 каналів розповідають, які вони гарні, – говорить жінка. – А от про Україну майже нічого не знають. Курт це виправляє».
Також другий рік поспіль Курт організовує міжнародний автопробіг – «Великодня поїздка за свободу і єдність України та миру в усій Європі». Стартує він з його рідного міста Радеберг. Минулого року із Саксонії до України приїхали 40 автівок, запакованих гуманітаркою. Цьогоріч – трохи менше, але доєднався прем’єр-міністр Саксонії, а це, за словами Курта, дуже почесно і великий плюс у зборі допомоги.
Зіммхени кажуть, небайдужих німців і без того є багато. Подружжя часто їздить туди, аби навідати рідних, і завжди повертається у запакованій під стелю автівці.
«Як лише в’їздимо в Німеччину, вмикаємо телефон, і вже є купа повідомлень, дзвінків про те, що там і там можна приїхати й забрати допомогу для України. То самі німці збирають – однокласники, друзі Курта, – розповідає Мирослава. – Один знайомий вже окремо збирає у своєму селі. Нам лишається те все зібрати й привезти».
Мирослава не може натішитися, що зараз уже є, де те все гарно розкласти. Вона облаштувала окремі відділи з жіночим, чоловічим та дитячим одягом. Окремо – стелажі із взуттям, дитячими іграшками, побутовою технікою, посудом. Ще окремо в куті – інвалідні візки, ходунці, милиці.
«Давно була ідея зробити такий склад чи центр, куди би людина прийшла і вибрала саме те, що їй сподобалося, а не те, що їй тикнули, – говорить Мирослава Зіммхен. – Ми часто возили речі для дитбудинків, переселенцям, багатодітним. Але ж ми не знали точно, що їм треба. Хотілося такого приміщення, аби людина прийшла і вибрала сама».
Кажуть, що ідея зрушилась тоді, коли до них звернулися хлопці зі Спілки учасників АТО Тисменицького району. Курт одразу ж зацікавився. Говорить, що люди прийшли з готовими списками, з конкретними пропозиціями, потребами і бажанням співпрацювати. Йому це сподобалося, бо, мовляв, у Німеччині все так і працює – чітко й конкретно.
«Буквально не за цілий місяць організували приміщення для центру. І вже у п’ятницю, 14 жовтня, буде відкриття, – посміхається Мирослава. – У Німеччині нас постійно питали, чи щось просувається? Їх то дуже цікавило, бо вони передали допомогу і вона має знайти призначення, а не припадати пилюкою. Минулого понеділка один німець навіть у Тисменицю приїздив – переконатися, що центр дійсно буде».
Тепер атовці, їхні рідні, малозабезпечені люди, інваліди зможуть прийти і вибрати собі те, що їм потрібно, – безкоштовно. Єдине, буде певне обмеження – прийти та взяти для себе й родини все найнеобхідніше можна буде не частіше, ніж раз на півроку.
