Приклад«5 канал», 19 липня 2009 року: Олександр Турчинов: «Ми забезпечуємо зменшення заборгованості перед працівниками на державних підприємствах, у тому числі зарплату шахтарям на державних шахтах тощо. Уряд при цьому критикують. У той же час у нас більшість підприємств приватизована, і, на жаль, у цих складних умовах власники підприємств, яких ми звикли називати олігархами, не беруть приклад з уряду».Олігархи, які рівняються на уряд, немов піонери на піонервожатого! Такий образ міг виникнути лише в свідомості колишнього комсомольського функціонера, що за важких часів перекваліфікувався на протестантського єпископа. Зрештою, якщо уряд взагалі допускає таку річ, як заборгованість по зарплаті (недопустиму для держави у жодній цивілізованій країні), то чому б олігархам не робити так само?
Об’єднання
ICTV, 19 липня 2009 року:
Віктор Янукович: «Безумовно, перше, що треба зробити – це знайти шлях, як об’єднати цей парламент. І це головне. Для цього треба докласти зусиль, починаючи, умовно кажучи, з сьогоднішнього дня. Щоб це почало відбуватися вже зараз».
Об’єднати ниніш-ню Верховну Раду можна різними шляхами. Наприклад, зібрати всіх нардепів докупи та відправити на пошуки їхнього колеги монстра-мисливця Лозинського. Хай також пополюють. Поки вони бігатимуть світами, Україна хоч трохи спокійно поживе. А можна влаштувати командні змагання із блокування трибуни парламенту – щось на кшталт дитячої гри «Цар гори», але за законом встановленими правилами. Закон вони придумають. Втім, виглядає на те, що саме таким чином можливо скоро обиратимуть Президента України.
Простий Поліщук
УНІАН, 18 липня 2009 року:
Володимир Литвин: «На виборах відбуватиметься війна компроматів, мені вже там приносять дещо. Моя позиція проста, як у кожного поліщука: треба говорити, що ти зробив і що треба зробити, аби змінилася на краще ситуація у країні, в кожній сім’ї».
Здається, спікер Верховної Ради визначився зі своїм електоратом. Він, судячи з усього, вирішив опертися на ту етнічну групу, з якої походить, – на поліщуків. Скоро, напевне, побачимо біл-борди з гаслами: «Поліщукам потрібен Литвин!», «Врятуємо Полісся. Володимир». Єдине питання до спікера: виходить, що саме поліщуки чомусь особливо стійки до компроматів. Який би то етнограф розтлумачив…
Comments are closed.