На реалізацію проекту підтримки Тимошенко на президентських виборах Росією вже зарезервовано близько 1 мільярда доларів США, стверджує заступник глави Секретаріату Президента Андрій Кислинський. «У діях чинного прем’єр-міністра Юлії Тимошенко є ознаки державної зради і політичної корупції». За його словами, після пасивної позиції Тимошенко у конфлікті з Грузією керівництво Росії підтримає її на майбутніх виборах президента, а координація проекту «Вибори-2010» вже покладена на створений у Москві центр на чолі з Віктором Медведчуком.Редакція газети «Репортер» поцікавилася в українських політиків і політологів:• 1. Як Ви прокоментуєте таку заяву?• 2. Чим ще, на Вашу думку, можна пояснити повну пасивність Юлії Тимошенко в реакції щодо війни в Грузії та інших дратівливих для Кремля тем?
Ігор Зварич, народний депутат Верховної ради V скликання:
«1. Я думаю, цю заяву може коментувати тільки той, хто її дав.
2. Пасивність прем’єра по подіях, які сталися в Грузії, є незрозуміла, вона важко піддається аналізу. Принаймні Тимошенко — це не керівник опозиційного уряду, а офіційна особа, яка б мала безумовно висловитися з цього приводу. Вони аргументують це тим, що тільки президенти мають висловитися з цього приводу, а прем’єри — ні. Я не думаю, що це реальне, переконливе пояснення».
Василь Марчук, політолог, м. Івано-Франківськ:
«1. Я хотів би послухати коментар самої Тимошенко стосовно цієї заяви. Адже навіть в суді треба дати слово підсудному.
2. Мене дивує поведінка Тимошенко та її найближчого оточення, тому що в період Помаранчевої революції Тимошенко проявила себе блискучим лідером. Я вважаю, що її мовчання зараз є невипадковим. Безумовно, якщо на наступних президентських виборах у Тимошенко визначиться її проросійський напрям, то це буде дуже складно для України. Тоді їй доведеться переглядати своє ставлення до НАТО, Євросоюзу. А найближчим часом з’являться радикальні рішення США і Євросоюзу відносно оцінки Росії щодо Грузії. Але думаю, що український виборець розбереться, як це завжди було. Лідерів нації оцінюють по поведінці у критичних ситуаціях».
Михайло Стула, перший секретар Івано-Франківського обкому Компартії:
«1. Народу вже набридли ці протистояння президента та прем’єра, які ведуть до того, що в Україні нема стабільності, ніяких гарантій та нормального життя. Це повий абсурд та інтриги, які ведуться між Юлією Тимошенко та Віктором Ющенком. Сумніваюся, що на сьогодні Росія буде ставити на Тимошенко.
2. Юлія Тимошенко завжди пасивна там, де є виборці, тому вона ніяк не реагує по питаннях, які стосуються Грузії. Адже вона прекрасно розуміє, що, підтримуючи одну чи другу сторону, вона втратить якусь частину електорату. Візьміть, наприклад, акції проти НАТО, так, вона підписала лист, але в ніяких акціях партія «Батьківщина», яку уособлює Тимошенко, участі не брала. Я можу навести зараз десятки прикладів, де Тимошенко не відстоює жодних позицій».
Євген Золотарьов, член Президії політради партії «Вільних демократів»:
«1. Я поки що не побачив у діях Тимошенко аргументу державної зради, звичайно, дуже насторожує мовчання прем’єр-міністра по подіях, які сталися у Грузії. Очевидно, якісь домовленості в Москві були досягнуті, але я думаю, що суть цих домовленостей не може бути такою, як говорять люди з Секретаріату, що є конкретні гроші і навіть відома сума і є люди, які за це відповідають. Думаю, що домовленості були більш загального характеру.
2. Думаю, що частина правди в тому, що говорить Секретаріат, є і це помітили як багато експертів, так і простих громадян. Адже риторика Юлії Володимирівни щодо дій нашого сусіда стала набагато м’якшою по багатьох дуже принципових питаннях для Росії та України. Це і є опосередкованим свідченням того, що Кремль, можливо, цього разу хоче зробити ставку на успішного Президента. З їх погляду найуспішнішим може бути Юлія Володимирівна.
Тарас Возняк, політолог, м. Львів:
«1. Мовчання Юлії Володимирівни щодо Грузинсько-російської війни виглядає дійсно підозріло. Однак, я не думаю, що все дійшло аж так далеко. Це питання відкрите і в даному випадку ми просто повинні почути відповідь. Суспільство має аргументовано відкинути ці домисли. Якщо ж мовчання продовжуватиметься, то питань буде ще більше.
2. Один із варіантів, який аргументує мовчання Тимошенко, запропонував пан Кислинський. Можливо, є якісь інші варіанти, але я про інші ще не читав і не знаю. Тому я з нетерпінням очікую на якусь більш-менш переконливу відповідь, думаю, що на це чекаю не тільки я, але й усе суспільство. Втім, відповіді нема, а це надзвичайно тривожно і навіть підозріло».
