«Дзеркало тижня», 6‑12 червня 2009 року:«Ющенко не змінюється. Тонкі ходи ніколи не були його сильною стороною. Здатності здійснювати вчинки він теж так і не набув. Попри усе його позерство, у політичних жестах гаранта, як завжди, мало естетики і відваги».
Українській політиці завжди бракувало естетики і відваги. Це не вада одного лише Ющенка, хоча саме він створив в нашій політиці особливий стиль, щонайдальший від усього відважного і красивого – стиль «прокукарікати і сховатись». Інші не кращі. Тимошенко, скажімо, мала би втілювати оту бажану «красу політики». Натомість вона завжди одягалася як розбагатіла служниця з передмістя кінця позаминулого століття. Зрозуміло, що на тлі Ляпіної, Семенюк‑Самсонен-ко і Григорович і таке виглядало за «от кутюр». Але коли вже доходило до «краси політичного жесту» або ж відваги, то тут навіть такого провінційного «шику-блис-ку» від Юлі ми не бачили. Лише все ті ж «приколи жіночки з прислуги», мовляв, митиму підлогу в штабі Ющенка, роздам бідним по тищі гривень, без іншо-планетян не піду до «регіонів». Хоч би вже ті іншопланетяне зняли їй з голови набридлий «бублик».
Януковичу теж не вдається потішити нас ані відвагою, ані естетикою. Туфлі зі шкіри крокодила нікого не розчулили і не наснажили. Відвагою Віктор Федорович за останні роки теж не вразив, хоча ситуація тому сприяла. Яценюк також не став прикладом елегантності і сміливості. З-за спин ведучих ток-шоу на «Інтері» Арсеній Петрович впевнено побиває супротивників, але ми всі пам’ятаємо, що було, коли йому хтось там з «Кобри» показав пальчик. Отже, на зміну «незмінному» йдуть такі ж «лицарі без елегантності і відваги». Сумно.
