Складаючи асоціативні ряди, жодна пересічна людина не поєднає Інтернет із Церквою. Та релігійна спільнота не залишається осторонь новітніх технологій. Про це свідчить хоча б те, що здійснити паломництво по Собору Св. Павла у Римі зможе кожен бажаючий у веб-просторі, а також запалити свічку у віртуальній капличці. Відтепер віруючі іванофранківці зможуть відвідувати Священну Літургію – он-лайн.
Церква та виклики часу
Чи знаєте, що Інтернет має свого церковного покровителя? Ним вважають архієпископа Ісідора Севільського (560‑636 р. У 1598 р.
був канонізований Римською католицькою церквою), який був першим енциклопедистом і покровителем усіх спудеїв і вчених. У 1998 році Папа Іван Павло ІІ назвав його покровителем всіх користувачів Інтернету, мотивуючи це тим, що всесвітня мережа також певним чином є скарбницею людського інтелекту – така собі віртуальна енциклопедія.
Отож, які цікавинки можна зустріти на релігійних сайтах? Наприклад, завітавши на сторінку Київської архиєпархії УГКЦ, здійснити «віртуальне паломництво» в Італію. Клікнувши на розділі 3D екскурсії, втрапляєте до Сікстинської капели у Ватикані, де можна розглянути шедеври світового живопису Мікеланджело чи Рафаеля. Стандартно на кожному із сайтів можна знайти розділи про розклад богослужінь, проповіді, іспит совісті, поспілкуватись зі священиком.
За кордоном такі сучасні методи євангелізації вже більш звичні й не викликають подиву. Є й дуже цікаві приклади. Так, у Франції у період Великого посту практикували «телефонну лінію до Бога». Подзвонивши на спеціальний номер, кожен віруючий міг покаятись у своїх гріхах. Згодом цю лінію заборонили.
Кожній парафії по сайту
Уже досить багато українських парафій мають свої веб‑сторінки та в такий спосіб проводять душпастирське виховання.
«В Ірландії через Інтернет активно практикують он-лайн богослужіння – розповідає отець-редемпторист Юрій Меуш. – Ми хочемо, щоб такий розділ був і на нашому сайті. Тут людина зможе запалити віртуальну свічку, написати своє прохання. Їх читає священик та інші люди, і виходить така собі спільна молитва. Щодо он-лайн богослужінь – пробував шукати, але в Україні не знайшов».
Перші он-лайн богослужіння на Прикарпатті будуть відбуватися в Івано-Франківську у церкві Матері Божої Неустанної Помочі отців редемптористів (вул. Івасюка, 48). У приміщенні храму вже поставили веб‑камери. Отже, згодом парафіяни зможуть бути в курсі всіх церковних подій, навіть якщо не були у церкві.
Натомість, сповіді в он-лайн режимі – не може бути. «Церква цього не приймає, сповідь має відбуватися у храмі, – наголошує о. Юрій Меуш. – В окремих випадках вона відбувається вдома, коли людина хвора. Звісно, через веб-простір можна спілкуватися про підготовку до сповіді чи на інші духовно-релігійні теми, питати поради. Пригадую в Ірландії був дуже старенький священик, який уже не міг вести богослужінь. То він продовжив свою душпастирську роботу через інтернет‑спілкування».
Хто шукає, той знайде
Отже, за кордоном церковне життя уже є невід’ємною частиною віртуальної мережі. Є перші паростки і в Україні. Тому вирішили опитати іванофранківців, що вони знають і думають про веб-церкву в Україні.
«Це добре, що більше людей ознайомиться з життям Ісуса і взагалі з християнськими цінностями, – каже студент Андрій Петрів. – Бо не завжди є можливість порадитись із священиком».
«Дивно трохи, але це добре для тих, хто не має можливості бути на богослужінні, – говорить студент Тарас Базюк, – через хворобу чи іншу причину. А якщо хтось за кордоном і хоче помолитися зі своєю громадою, то це навіть дуже добре. Хоч, не штука лишень слухати богослужіння, треба й до церкви ходити».
Проте, не всі сприймають такі нововведення. Можливо через те, що старші, усвідомлені люди не бачать у цьому перспективи.
«Погано, тому що вдома не можливо створити тої світлої енергетики, яка є в церкві, – стверджує програміст Роман Шайнога. – Вдома, з Інтернетом, кожен може відволікатися через різні домашні питання».
«Нормально – поширювати через мережу текстові документи, копії першоджерел, тлумачення чогось не зрозумілого, чи відмінного від іншої релігії, – говорить художник Іван Гнатюк. – А богослужіння чи каплички он-лайн – це абсурд: наберіть текст молитви у віконці ліворуч, якщо забули, можна просто заповнити форму за цим посиланням, натисніть «амінь»…».
«На перший погляд, виглядає дико, – стверджує менеджер Дана Слюзар. – Але як добре подумати, то головне суть, а не спосіб подання. Он-лайн розмови зі священиком мають позитив у тому, що людина може повністю залишатись інкогніто, таким чином може бути щирішою, відвертішою, об’єктивно розкрити свою проблему та отримати допомогу».
Сьогодні більшість часу людство сидить перед моніторами своїх комп’ютерів. В Інтернеті є майже все: клуби, крамниці, форуми. Слід було очікувати, що там з’явиться і Церква. І якщо таким чином їй вдасться навернути людей до Бога, то чому б ні. Хто шукає, той знайде. Головне – завжди прагнути до Світла.
Comments are closed.