«Довічне ув’язнення — єдиний справедливий вирок для них, — каже Олександра, сестра Тараса Вирстюка. — Над чоловіком знущалися, обривали йому погони, кололи під нігті, били, а потім кинули тіло і пішли розгулювати у барах».