Теги

історія

Browsing

Знати ім’я людини, яка знаходиться і виконує свої обов’язки в зоні проведення АТО – це знак вищої довіри. Більшість людей при зустрічі замість імені називає свій позивний. А є люди, про яких складають легенди та розповідають їх від блокпосту до позицій. От наприклад «Француз».

«Репортер» продовжує спецпроект «Станиславів у Першій світовій». Цього разу розповімо про одну з найбільших і найкрасивіших споруд Станиславова австрійської доби – дирекцію залізниць (тепер – головний корпус медичного університету), спроектовану архітектором Баудішем. За свою більш ніж сторічну історію доля будинку щонайменше двічі висіла на волосинці.

Свого часу інженер Богдан Кудлак зробив багато фотографій старих станиславівських кам’яниць, приречених на зніс. Частину з них читачі вже побачили, втім матеріалу вистачило й на продовження. Отже, екскурсія по знищених об’єктах триває.

Власникам наріжних кам’я­ниць можна лише поспівчувати – вони змушені оздоблювати дві фасадні стіни, що пов’язано із додатковими витратами. Хоча згодом видатки з лишком покриваються від оренди, бо є вдвічі більше місця під крамниці, кав’ярні і т. д. У старому Станиславові власники нерухомості це добре розуміли й не шкодували грошей на декор. Тому австрійські кутові кам’яниці й сьогодні є окрасою міста.

На початку ХХ століття Станиславів прикрасився кількома фешенебельними житловими кам’яницями. Балкони та інші «випуклі» частини їхніх фасадів підтримували кам’яні атланти (хлопчики) та каріатиди (дівчатка).