Верховна Рада ухвалила закон № 9665, зараз він очікує на підпис президента. Його уже охрестили «законом про дрова». Адже він не лише посилює кримінальну відповідальність за вирубку, а й передбачає покарання за зберігання деревини без документів на неї.
В уряді ж кажуть: усе задля боротьби з незаконними рубками, пише Репортер.
Що передбачає закон
Повна назва закону звучить так: «Про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини».
Зокрема, він вводить кримінальну відповідальність за незаконну заготівлю очерету – від 2 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів (34-85 тис грн) або обмеження волі до трьох років. Незаконне вирубування, а також пошкодження, знищення дерев або чагарників, що заподіяло істотну шкоду, тягне за собою таку ж відповідальність.
Незаконне вирубування, а також пошкодження, знищення дерев або чагарників, вчинене в парках, скверах, заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в особливо охоронюваних лісах, карається штрафом від 5 тисяч до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів (85-170 тис грн), або обмеженням чи позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Якщо ж незаконну вирубку вчинили під час воєнного стану, покаранням буде позбавлення волі від 7 до 10 років.
Також новий закон містить зовсім нову статтю про перевезення, зберігання чи збут деревини або чагарників, законність яких не підтверджується. Тепер за це світить штраф від 31 тис грн до 54 тис грн і від 170 тис до 425 тис грн, якщо повторно. Саме це найбільше обурило мешканців сіл, адже дрова на запас є у багатьох хатах.
Йдеться у законі й про «самовільне» сінокосіння і пасіння худоби, збирання дикорослих ягід, горіхів і грибів. Якщо це робити на ділянках, де це заборонено або дозволено лише за «лісовими квитками», покаранням буде штраф від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів (425-850 грн). За збирання ягід чи горіхів з порушенням установлених строків покарання буде таке саме, а для посадовців – від 1700 до 5100 грн.
Як було раніше
У попередній версії закону, який діє зараз, незаконне вирубування чи пошкодження дерев або чагарників карається штрафом від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів – 17000-25500 грн, тобто вдвічі менше. Так само вдвічі меншим штрафом карається вирубування дерев на території об’єктів природоохоронного фонду. До того ж новий закон додає до переліку ще парки та сквери.
Крім того, в теперішньому законі не йдеться про суворіше покарання під час воєнного стану.
Також новий закон у понад шість разів збільшує покарання за незаконну вирубку лісу. Зараз вона карається лише штрафом у 510-1020 грн.
Незаконне збирання ягід та грибів зараз карається лише у 17-51 грн, а про вирубку очерету не йдеться взагалі.
Про зберігання деревини без документів на неї у дійсному законодавстві не йдеться.
Що кажуть автори закону
Як пояснюють творці законопроєкту, нові норми регулюються на рівні ЄС і необхідні, щоб привести українське законодавство до європейського.
Як згодом заявили у партії «Слуга народу», члени якої є творцями законопроєкту, він спрямований «не проти населення, яке використовує дрова для обігріву власного помешкання, а стосується «чорних лісорубів», незаконних пилорам, які наживаються на краденому лісі».
За словами одного з авторів законопроєкту Максима Павлюка, він стосується «чорних лісорубів», незаконних пилорам, але аж ніяк не населення, яке обігрівається дровами. Він покликаний зупинити незаконні вирубки й жодним чином не стосується деревини побутового обсягу. А саме – 30 кубометрів сосни, або 15 кубів дуба.
Але навіть якщо хтось, розуміючи складність ситуації, невизначеність в енергетиці, заготував на цю зиму більше, ніж 15 кубів дубових дров чи 30 куб. м соснових, для них немає причин перейматися, – каже Максим Павлюк. – Закон не має зворотної сили в часі, відтак державні органи, зокрема й поліція, не має права вимагати документи на наявну деревину, яка придбана до набрання законом чинності.
Читайте: Де поділася кутська кераміка та як совєти боялися синього й жовтого кольорів (ФОТО, ВІДЕО)
Що думають про закон “про дрова” у прикарпатських громадах
У Ланчинській громаді 90% сіл газифіковані, розповідає голова громади Надія Данилюк. Немає газу лише у селі Середній Майдан та частково – Добротів. За словами Надії Данилюк, мешканці ще поки не ознайомились із законом, який пропонує уряд, але люди звикли заготовлювати дрова на зиму, тож, сподіваються, що їх не будуть за це штрафувати.
Село Космач – найбільше в Україні – і воно досі не газифіковане. Мешканці гріються дровами, тож новий закон збурив багатьох, розповідає голова громади Дмитро Мохнатчук.
Ми негазифіковане село, навіть не маємо виписки дров, мусимо доставляти їх за 30-40 км – а живемо посеред лісу. А тут ще й вводять такий закон, – каже Дмитро Мохнатчук. – Це просто парадокс. Чим люди мають грітися? Нехай приїжджають до нас і почують думку людей.
За словами Дмитра Мохнатчука, на наступній сесії будуть обговорювати цей закон і, можливо, приймуть звернення до влади, з проханням переглянути зміни в законодавстві.
Читайте: Забагато пилу. Чому у Франківську почастішали повідомлення про погану якість повітря
Скільки дерев втратили лісгоспи на Прикарпатті
Зважаючи на розголос і сумнівність закону, невідомо, чи підпише його Володимир Зеленський. У всякому разі, боротися з незаконною вирубкою лісу справді необхідно якнайшвидше.
Як ідеться у розслідуванні NGL media, за останні 20 років в українській частині Карпат вирубали 161 000 га лісу – це майже 10% усього лісового покрову. До того ж 80% цих втрат припадають на лісництва Держлісагентства. Решта припадають на комунальні ліси, землі запасу й ліси, підпорядковані безпосередньо міністерствам – Міноборони, Міносвіти чи Мінагрополітики.
Наприклад, згідно з картою, створеною журналістами NGL media, Верховинське лісове господарство з 2001 по 2023 рік втратило 2099 га лісу, тобто 6% покриву. Приріст дерев за цей час – 1170 га.
Кутське лісове господарство за цей час втратило також 6% покриву – 510 га. Приріст – 100 га дерев.
Коломийське лісове господарство втратило 389 га лісу, 10% покриву. Приріст дерев за понад 20 років – 49 га.
Делятинське лісове господарство втратило 2544 га дерева за 22 роки, тобто 11% від лісового покриву. Приріст за останні роки – 333 га.
Ворохтянське лісове господарство зменшилось на 2157 га лісу, тобто 21% площі. Приріст – 432 га.
Надвірнянське лісове господарство втратило 5316 га лісового покриву, тобто 17%. Збільшилось за цей час воно всього на 849 га.
Осмолодське лісове господарство зменшилось на 9335 га лісу, тобто 19% його лісового покриву. Насадити вдалося 849 га дерев.
Вигодське лісове господарство втратило 8491 га лісу за 22 роки дослідження, тобто 15% від покриву. Приріст дерев становив 2146 га.
Брошнівське лісове господарство повністю втратило 3731 га лісу – 14%. Насадити вдалося 910 га.
Болехівське лісове господарство зменшило площі лісу на 2849 га, тобто 13% покриву. Приріст дерев становив 418 га.
Солотвинське лісове господарство (наразі діяльність припинена) втратило за два десятиліття 1555 га, що становить 13% від покриву. Приріст дерев за ці роки – 202 га.
Івано-Франківське лісове господарство втратило з 2001 по 2023 роки 20% свого лісового покриву – 878 га. Приріст дерев за 20 років становив 115 га.
Авторка: Ольга Романська
Стаття створена за підтримки проєкту стипендій програми «Голоси України» в рамках ініціативи Ганни Арендт, яка реалізується Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним офісом міністерства закордонних справ Німеччини. Фонд жодним чином не впливає на контент і не несе за нього відповідальність
Comments are closed.