Від церков до лікарень. Як на Прикарпатті ГО «Магурка-Трінар» допомагає фронту

Минулої неділі, 6 листопада, біля церкви Святого Йосифа, що на Вовчинецькій, громадська організація “Магурка-Трінар” організувала ярмарок на підтримку військових. Тоді вдалося зібрати 7 800 грн на самому ярмарку, і ще 3000 додав настоятель храму отець Михайло.

І хоча така сума може видатися невеликою, але ці ярмарки стали вже традиційними у Франківську. Тому й допомога військовим іде постійно, пише Репортер.

Юрій Бойчук, засновник ГО «Магурка-Трінар» і БФ «Новодім», який і є основним організатором цих ярмарків, каже, нема такого тижня, аби вони не проводили заходів біля франківських церков.

От, минулого тижня були на Гірці, перед тим на Майзлях, і так ідемо по кругу, – каже він. – Зараз найперше збираємо на буржуйки, на форми теплі є закази, ну й питають хлопці за генератори.

Сама ідея організації ярмарків виникла доволі несподівано, пригадує пані Юрій. У знайомого підприємця, який докладається до їхньої допомоги на фронт, дочки продавали свої вироби. Діти вирішили саме так вкластися у перемогу. Тож він подумав, що цю справу можна розширити.

От я сам з Верховинського району, маю там багато знайомих, то й видзвонюю підприємців, які займаються різними сувенірами. А вони вже збирають речі, які можуть дати на ярмарок, – розказує пан Юрій. – Накриваємо столики біля церкви, і в храмі священник оголошує, що от є в нас нині ярмарок. Люди вибирають собі щось на пам’ять та яку хочуть суму кидають у скриньку для пожертв.

І хоча й назбирується наче невелика сума, але вона постійна. Плюс має уже цілу мережу знайомих підприємців, які помагають чи грошима, чи товаром.

Юрій Бойчук каже, що їхня волонтерська робота почалася з розставляння ящиків для збору пожертв по невеличких магазинах. І хоч там справа не дуже пішла, бо грошей практично не кидали, але це дало інший ефект – контакти з людьми, які можуть і хочуть допомогти.

Я вже знаю, що в мене є знайомі, хто кидає 3000 грн постійно, хто 500 грн, хто по ящику ковбаси дає. От нема їх багато, але є постійні, – підсумовує він.

З іншого боку, під час таких обходів магазинів знаходять і тих, кому треба помогти.

От, я заходжу в магазин, питаю, чи можете помогти на армію, а жінка каже, та в мене в самої чоловік воює під Бахмутом, йому треба допомога, – розповідає Бойчук. – Я взяв номер, здзвонилися, сказав, що треба, назбирали, відправили. Ми працюємо сугубо з адресною допомогою. Наприклад, є дружина, в якої воює чоловік, ми уточнюємо потреби – чи його, чи підрозділу, збираємо й відправляємо.

Каже, чи так же само в церкві, коли роблять ярмарок, священник оголошує, що є от такий збір, а разом з тим каже, що рідні військових можуть звернутися до цих волонтерів, що можуть помогти з ліками, харчами, бронежилетами.

Зараз, розповідає Юрій Бойчук, у них є найбільше запитів на зимові форми, генератори й буржуйки. Останні, до речі, вони навіть взялися робити самі. Дістали старі балони, інструменти мали свої та й потроху варять ті буржуйки.

А цього тижня їздили з волонтерською підтримкою в лікарню на Мазепи, до військових. Привезли свіжі фрукти й смаколики.