В епіцентрі новин. Чому трясе Долинський район

Минулого тижня невелике село Якубів у Долинському районі було в епіцентрі новин, адже за день тут сталося аж два землетруси.

Село трясе не вперше, і сейсмологи стверджують, що поштовхи можуть повторюватись, пише Репортер.

Інтернет хвилювався більше

У перший день літа в селі Якубів селяни відчули незвичні поштовхи. Після сьомої ранку, коли більшість місцевих уже поралися по господарці, люди спершу побачили, як дивно поводяться домашні тварини, а потім почули незвичний гуркіт. У будинках відчули незначні поштовхи, які тривали кілька секунд.

Про те, що в них стався землетрус, селяни дізналися вже потім з інтернету. Їм телефонували рідні з інших міст, бо хвилювалися й перепитували, чи все гаразд. Жодних ушкоджень будівлям поштовхи не завдали, а люди відбулися хіба невеликим переляком.

Землетрус зафіксували потужністю 3,2 за шкалою Ріхтера. Крім того, цього ж дня о 21.05 був ще один поштовх – 2,7 бала.

За словами в.о. старости у Солуківського старостинського окрузі Долинської ОТГ Андрія Дзуля, нині в селі все спокійно, люди живуть звичним життям. Про землетрус вже ніхто й не згадує. Бажають лише, аби не повторилося гірше.

Андрій Дзуль землетрусу не застав, бо мешкає у Долині. Коли приїхав на роботу, то почув усе від місцевих. Оглянули територію, пошкоджень ані мереж, ані будинків не зафіксували.

Старші селяни розповідали, що подібні поштовхи тут були у 1970, 1990 роках, а потім у у 2007 – і теж незначні.

Війт каже, є два пояснення тим поштовхам. Перше – що район знаходиться у сейсмічно активній зоні, друге – нафтовидобуток. Свердловини розташовані за два кілометри від села.

Краще нехай маленькі

За словами доктора геологічних наук, проректора Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Сергія Куровця, поштовхи на Долинщині не можуть бути пов’язані з нафтовидобутком. Каже, родовище там доволі старе і перебуває на заключній стадії розробки. Науковець впевнений, що причиною є неотектонічні рухи. Адже Карпати досі ростуть – рухаються.

«Подивіться, яке воно все розбите розломами. Це є зона зчленування двох зон, зовнішнього та внутрішнього Передкарпатського прогину. Воно не є якесь статичне, а потихеньку, по два міліметри змінюється, – пояснює Сергій Куровець, показуючи на карті. – Для людини воно не видиме. Через півроку ще раз може потрусити. Такі мікроземлетруси відбуваються постійно. Просто ми не завжди на них реагуємо. До прикладу, у світі буває від 45 до 60 тисяч мікроземлетрусів на рік. Їх фіксують, але вони не несуть загрози. Це і є – неотектонічні рухи».

Поштовхи на тій території науковці ІФНТУНГ фіксували й раніше у 1970-80 роках. Вони там є і будуть, бо це зона зчленування. В тому районі є глибинний розлом і ці речі там можуть відбуватися, говорить Куровець.

За словами науковця, такі маленькі поштовхи вселяють надію, що великих не буде.

«Краще, коли воно в часі розділяється і є маленькі, ніж коли накопичиться така кількість енергії, й воно за раз добряче струсоне, – заспокоює Сергій Куровець. – Маленькі поштовхи не передумова до того, що будуть великі, а навпаки».

Аби подалі

Як каже Сергій Вербицький, заввідділення сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики імені Субботіна, землетрус у Долинському районі був достатньо глибоким. Він «записався» навіть на львівських станціях, а це доволі далеко.

«Ці поштовхи ще будуть, бо то природні тектонічні процеси, – говорить сейсмолог. – Не думаю, що це зв’язано з техногенкою. Здебільшого техногенні землетруси поверхневі, дуже швидко згасають і поширюються на невелику територію. Крім того, амплітуду 3,2 бала, а другий 2,8 згенерувати техногеном не можна».

Найбільш активними сейсмічними зонами на Прикарпатті є Долина і Надвірна.

Вербицький додає, що поштовхи часто реєструють саме в районі Надвірної та у Делятині. До прикладу, там останній раз зафіксували поштовх минулого року. За словами науковця, вони були не сильними, тож люди не відчули.

«У Долині відчули, бо поштовхи сталися близько до села, – пояснює Сергій Вербицький. – Якби глибше в горах, то його б навіть ніхто не зауважив. Боятися аж дуже нема чого, але є один нюанс – усе залежить від того, де той землетрус відбудеться. Якщо далеко від населеного пункту, то добре. Але якби цей землетрус на глибині два кілометри відбувся під Долиною, то, думаю, там би не один димар знесло. Чим далі – тим енергія нижча і вона розсіюється».

Пригадує, коли у 1990 роках зафіксували поштовхи на території села Дротинці біля Виноградова. Тоді буквально на площі квадратного кілометра по хліву пішла тріщина й позносило димарі. А за тим контуром ніхто нічого не чув і не бачив. Додає, що на Закарпатті такі поштовхи є частішими.

Робити прогнози, каже Вербицький, невдячна справа. Єдине, стверджує, якщо землетрус був, то він і повториться. Може не в тому самому місці, але десь у тому районі.