За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей.
Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу, але Станиславів назавжди лишився для них рідним, пише “Репортер”.
Ярослав Гасюк
(1926-2009)
Поет, учасник національно-визвольного руху.
Ярослав Гасюк народився 12 листопада 1926 року в Станиславові у робітничій родині.
У 1939 закінчив шість класів польської початкової школи і поступив до Станиславівської української гімназії. Але з приходом совітів її закрили.
Того ж року вступив до торговельної школи, а відтак перевівся до педучилища, яке закінчив у 1945 році. Працював учителем початкових класів на Станиславівщині.
У червні 1948 був заарештований за зв’язок із підпіллям ОУН і у жовтні цього ж року засуджений на 10 років позбавлення волі. Покарання відбував у концтаборах у місті Інті Комі АРСР. Працював у шахтах.
Читайте: Уродженці Станиславова. Вацлав Хованець – бургомістр і президент міста
Разом із молодими в’язнями, яких називали «студентським братством», брав участь у боротьбі за право отримувати українські книжки та пресу, у збиранні коштів, харчів та одягу для хворих ув’язнених.
У серпні 1956 року Ярослава Гасюка звільнили без права виїзду з Інти. Працював у проектній конторі «Інтавугілля».
Після невдалої спроби зв’язатися з проводом ОУН у червні 1956 року створив і очолив підпільну організацію «Об’єднання». Це була група колишніх учасників визвольних змагань, які хотіли й далі боротися за незалежну Україну. Гасюк підпільно друкував листівки й поширював їх у різних областях України.
У 1957 році одружився з достроково звільненою Галиною Приймою, також підпільницею, засудженою на 25 років. У 1958 у них народився син.
12 січня 1960 року був вдруге заарештований і у жовтні засуджений до 12 років таборів суворого режиму. Вирок відбував у Мордовії.
Читайте також: Уродженці Станиславова. Богдан Ясінський – громадський діяч української діаспори у США, педагог, бібліотекознавець
Звільнений 12 січня 1972 року. Повернувся в Інту, до дружини й сина. Знову працював на шахті.
29 квітня 1991 року повернувся в Україну та оселився у Львові.
Тут Ярослав Гасюк включився у громадську та просвітницьку діяльність. Був членом Спілки політв’язнів України, членом творчого клубу імені Михайла Сороки. Виступав у пресі з своїми віршами. У 2003 році вийшла його збірка поезій.
У 2009 році нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Діяльність підпільної організації «Об’єднання» та її керівника відтворена у книжці Богдана Христинича «На шляхах до волі» (2004).
Помер Ярослав Гасюк 2 листопада 2009 року у Львові, де й похований.
